У статті розглянуто когнітивні та мотиваційно-ціннісні особливості суб’єктів пробації, які були засуджені за колабораційну діяльність. Дослідження спрямоване на вивчення психологічних механізмів, що впливають на поведінку колаборантів, та їх вплив на процес реабілітації та ресоціалізації цих осіб.

В основі роботи лежать результати пілотного анкетування суб’єктів пробації, проведеного в 2022 році сектором психологічної допомоги та інновацій у пробації. За результатами аналізу виявлено, що колаборанти використовують соцмережі та телебачення значно рідше порівняно з працівниками пробації, з особливою акцентуацією на обмеженому використанні соцмереж.

Дослідники виявили відмінності у виборі інформаційних джерел між колаборантами та працівниками пробації: перші частіше користуються телеграмом, у той час як другі віддають перевагу ютубу. Така різниця може свідчити про варіативність когнітивних стилів та способу сприйняття інформації між цими групами.

Стаття також розглядає вплив інформаційного середовища на мислення суб’єктів пробації: соцмережі сприяють словесно-логічному мисленню, тоді як відеоконтент на ютубі активізує наочно-образне мислення. Висвітлена різниця в активності та способі сприйняття інформації може впливати на спосіб, яким суб’єкти реагують на подану інформацію.

Дослідження також вказує на необхідність розширення ціннісного простору суб’єктів пробації, оскільки колаборанти рідше виїжджають за кордон порівняно з працівниками пробації.

Усі ці висновки підкреслюють важливість врахування когнітивних та мотиваційно-ціннісних особливостей суб’єктів пробації під час розроблення програм реабілітації та ресоціалізації для колаборантів. Поєднання різних форм мислення та врахування їхнього інформаційного середовища може сприяти більш успішній реабілітації та ресоціалізації цієї групи осіб.

Ключові слова: колабораційна діяльність, колаборант, мотивація, цінності, когнітивні особливості, пробація.

Список використаних джерел

1. Кравчук О., Бондаренко М. Колабораційна діяльність: аналіз нової статті 111-1 КК. ГО «Вектор прав людини». Київ, 2022. URL: http://hrvector.org/podiyi/22-03-20-mbo.
2. Кузнецов В., Сийплокі М. Кримінальна відповідальність за колабораційну діяльність як новий виклик сьогодення. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2022. № 18 (70). С. 381–388. URL: https://doi.org/10.24144/2307-3322. 2022.70.61.
3. Берднік І. В., Головко М. Б. Основні орієнтири відмежування колабораційної діяльності від суміжних складів кримінальних правопорушень. Нове українське право. 2022. № 15 (2). С. 156–162. URL: https://doi.org/10.51989/NUL.2022.2.22.
4. Кузьменко О. В. Особливості криміналістичної характеристики колабораційної діяльності. Аналітично-порівняльне правознавство. 2022. № 2 (1). С. 336–339.
5. Матюшенко О. І. Проблемні питання позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за колабораційну діяльність. Вісник асоціації кримінального права України. 2022. № 11;1 (17). С. 110–119.
6. Радутний О. Е. Публічні заклики та заперечення як форми інформаційної колабораційної діяльності за Кримінальним кодексом України. Інформація і право. 2022. № 27 (2 (41)). С. 99–115.
7. Зайцев О. В. Колабораційна діяльність як різновид державної зради (за матеріалами судової практики 2014–2022 років). Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2023. № 31;2(78). С. 174–179.
8. Перепеліцина С. Д. Проблеми притягнення до кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність. Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених, курсантів та студентів : тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 17 травн. 2023 р.). Вінниця : ХНУВС, 2023. С. 415–418.
9. Armstrong J. A. Collaborationism in World War II: The Integral Nationalist Variant in Eastern Europe. The Journal of Modern History, 1968. № 40 (3). P. 396–410. URL: http://www.jstor.org/stable/1878147.
10. Borovyk M. Collaboration and Collaborators in Ukraine During the Second World War: Between Myth and Memory. In: Grinchenko, G., Narvselius, E. (eds) Traitors, Collaborators and Deserters in Contemporary European Politics of Memory. Palgrave Macmillan Memory Studies. Palgrave Macmillan, Cham, 2018. URL: https://doi.org/10.1007/978-3-319-66496-5_12.
11. Connelly J. Why the Poles Collaborated So Little—And Why That Is No Reason for Nationalist Hubris. Slavic Review. № 64 (4). P. 771–781.
12. Dethlefsen H. Denmark and the German occupation: Cooperation, negotiation or collaboration? Scandinavian Journal of History. № 15:1-2. P. 193–206.
13. Greene D. Racial motivations for French collaboration during the Second World War: Uncovering the memory through film and memoirs. Clemson University ProQuest Dissertations Publishing, 2008.
14. Kapralski S. Collaboration and the Genocide of Roma in Poland. In: Grinchenko, G., Narvselius E. (eds) Traitors, Collaborators and Deserters in Contemporary European Politics of Memory. Palgrave Macmillan Memory Studies. Palgrave Macmillan, Cham, 2018. URL: https://doi.org/10.1007/978-3-319-66496-5_9.
15. Lemmes F. Collaboration in wartime France, 1940–1944, European Review of History: Revue européenne d’histoire. 2008. № 15:2. Р. 157–177.
16. Marples D.R. Wartime Collaboration in Ukraine: Some Preliminary Questions and Responses, 1992.
17. Varley K. Entangled Enemies: Vichy, Italy and Collaboration. In: Broch, L., Carrol, A. (eds) France in an Era of Global War. 2014. P. 1914–1945. Palgrave Macmillan, London. URL: https://doi.org/10. 1057/9781137443502_9.
18. Shymko V. Social-demographic and personality traits survey of convicted pro-russian collaborationists. Harvard Dataverse, 2022. URL: https://doi.org/10.7910/DVN/QGCQIV.