ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОВ’ЯЗКУ САМОСТАВЛЕННЯ І ЛОКУСУ КОНТРОЛЮ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Автор(и): Остополець І. Ю., Сергєєва І. Ст, Степанова С. С.

Місце роботи: 

Остополець І. Ю.,

кандидат психологічних наук,
доцент кафедри психології

Донецький національний університет імені Василя Стуса

(21021, Україна, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 21,

e-mail: irinaostopolets@gmail.com)

ORCID: 0000-0001-7315-2062

 

Сергєєва І. В. ,

кандидат психологічних наук,
доцент кафедри психології

ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»

(84100, Україна, м. Слов’янськ, Донецька область,

вул. Генерала Батюка, 19,

e-mail: inessa.sergeeva@ukr.net)

ORCID: 0000-0002-1357-3081

 

Степанова С. С.,

викладач кафедри психології,

Горлівський інститут іноземних мов

ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»

(84500, м. Бахмут, вул. Василя Першина, 24,

e-mail: stepanovasnezana81@gmail.com)

ORCID: 0000-0002-7729-7178

 

Язык: українська

Науковий вісник Сіверщини. Серія: Освіта. Соціальні та поведінкові науки 2023. № 1(10): 163–173

https://doi.org/10.32755/sjeducation.2023.01.163

Анотація

У статті представлено теоретичний аналіз та результати емпіричного дослідження проблеми взаємозв’язку самоставлення та локусу контролю у здобувачів вищого освіти.

Дослідження самоставлення здобувачів вищого освіти показало, що в цілому вони позитивно ставляться до себе, сприймають себе такими, як є, але у них недостатньо розвиненими виявилися самоцікавість, самокерування, саморозуміння та аутосимпатія. Це вказує на відносно проблемне самоставлення, наявність внутрішнього конфлікту. Дослідження рівня суб’єктивного контролю показало, що у досліджуваних переважає загальна екстернальність, екстернальність у сфері неудач; а інтернальність – у сфері досягнень, у виробничих, сімейних, міжособистісних відносинах і щодо здоров’я. Тобто досліджувані здобувачі освіти готові брати на себе відповідальність там, де відчувають власну спроможність щось контролювати чи змінювати.

Аналіз особливостей взаємозв’язку між самоставленням та рівнем суб’єктивного контролю досліджуваних дозволяє констатувати, що такий зв’язок справді існує. Загалом чим вищий рівень самоставлення, самосприйняття та саморозуміння, тим частіше людина готова брати на собі відповідальність за досягнення, невдачі, а також за стосунки – сімейні, виробничі, міжособистісні. Таким чином, можна стверджувати, що оптимізація самооцінки, ставлення до себе призводить до збільшення відповідальності за власну життя.

Ключові слова: самоставлення, локус контролю, здобувач вищої освіти, особистість.

 

Список використаних джерел

  1. Булах І. С. Витоки особистісного зростання людини. Науковий журнал НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки: збірник наукових праць . 2017. Віп. 6 (51). С. 53-64.
  2. Камінська О. В. Гендерні особливості формування самоставлення в юнацькому віці: автореф. дис. … канд. психол. наук. Київ, 2008. 24 с.
  3. Малихіна О. О. Динаміка змін складників структурних компонентів самоуваження у студентському віці: реалізація корекційно-розвивальної програми. Психологічний журнал . Київ: Інститут психології ім. Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України, 2020. № 4. Вип. 6. С. 248-256. https://doi.org/10.31108/1.2020.6.4.21
  4. Меднікова Г. І. Психолого-педагогічний супровід становлення особистісної зрілості студентів. Вісник Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороді. Психологія 2016. № 54. C. 164-173.
  5. Фурман О.В. Свідомість як передумова психологічного пізнання та професійного методологування. Наука та освіта . 2017. № 3. С. 5-10. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2017-3-1

[collapse]

Повний текст .pdf

©2024. Пенітенціарна академія України