ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ КОНФЛІКТНОСТІ ТА ЕМПАТІЇ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ДКВС УКРАЇНИ

Автор(и): Кухар Т. В.

Місце роботи:

Кухар Т. В.,

кандидат психологічних наук,
старший викладач кафедри психології,

Академія Державної пенітенціарної служби

(14000, Україна, м. Чернігів, вул. Гонча, 34,
e-mail: tatyanakukhar@ukr.net)

ORCID: 0000-0002-7021-7091

 

Мова: українська

Науковий вісник Сіверщини. Серія: Освіта. Соціальні та поведінкові науки 2022. № 2 (9): 130–139

https://doi.org/10.32755/sjeducation.2022.02.130

Анотація

Конфлікт – це невід’ємна складова комунікативного процесу, як міжособистісного, так і професійного, він може бути і конструктивним, і деструктивним. Це залежить від багатьох чинників, насамперед від рівня конфліктності та емпатії його учасників. Актуальність представленої наукової проблеми зумовлена важливістю ролі емпатії в розв’язанні професійних конфліктів і зменшенні конфліктності їх учасників, а також особливостями професійної підготовки працівників кримінально-виконавчої служби.

Метою статті є огляд теоретичних та емпіричних результатів дослідження взаємозв’язку конфліктності та емпатії у структурі особистості курсантів – майбутніх працівників Державної кримінально-виконавчої служби України.

Результати. Визначено, що емпатія – це системне утворення, яке містить когнітивний, емоційний та конативний компоненти. Повний емпатійний процес охоплює три етапи: співпереживання, співчуття і сприяння. Конфліктність особистості – це властивість, що характеризується певною психічною активністю людини, певними емоціями, думками, мисленням, намірами, установками тощо, які спонукають особистість до конфліктної поведінки.

Виявлено зворотні кореляційні зв’язки між конфліктністю особистості та загальним показником здатності до емпатії; між конфліктністю та показниками спрямованості емпатії; показниками каналів емпатії, установками, що сприяють емпатії, ідентифікацією (важливим механізмом емпатії), показником проникаючої здатності емпатії. Також виявлено зворотний кореляційний зв’язок між конфліктністю та емоційною і предикативною емпатією.

Зроблено висновок про те, що для подолання конфліктності особистості курсантів необхідною є розробка спеціальних психологічних технологій розвитку емпатії, мета яких – підвищення рівня майбутньої професійної комунікації та ефективності. Це і буде напрямком наших подальших наукових напрацювань.

Ключові слова: конфлікт, конфліктність, конфліктна особистість, емпатія, професійна комунікація.

 

Список використаних джерел

  1. Боднар Э. Л., Бауэр Е. Я. Исследование психологической предрасположенности личности к конфликтам. Психологический вестник Уральского государственного университета. Вып. 8. 2009. С. 15–23.
  2. Ващенко І. В. Конфліктологія та теорія переговорів. Київ : Знання, 2013. 408 с.
  3. Ильин Е. П. Психология общения и межличностных отношений. Санкт-Петербург : Питер, 2009. 576 с.
  4. Караваева Т. А. Психологическая характеристика портрета конфликтной личности. Психопедагогика в правоохранительных органах. 2008. № 1. С. 30–39.
  5. Лабунская В. О. Образ врага в межличностном общении. Социальная психология и общество. 2013. № 3. С. 63–71.
  6. Санникова О. П. Диагностика содержательных показателей эмпатии: апробация оригинального теста. Наука і освіта. 2001. № 6. С. 54–57. https://doi.org/10.1023/A:1007260728792.
  7. Юсупов И. М. Психология эмпатии: (теоретические и прикладные аспекты) : автореф. дис. д-ра психол. наук. С.-Пт. гос. ун-т. Санкт-Петербург, 1995. 24 с.

[collapse]

Повний текст .pdf

©2024. Пенітенціарна академія України