ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАПРОВАДЖЕННЯ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В НАВЧАННІ

Автор(и): Єрмак С. М., Гетта В. Г.

Місце роботи:

Єрмак С. М.,

кандидат педагогічних наук, доцент,

декан факультету заочного навчання та навчання за кошти фізичних, юридичних осіб,

Пенітенціарна академія України

(14000, Україна, м. Чернігів, вул. Гонча, 34,

e-mail: sergеy.yermak@gmail.com)

ORCID: 0000-0002-5069-1001;

 

Гетта В. Г.,

кандидат педагогічних наук,

професор, професор кафедри технологічної освіти та інформатики,

Національний університет «Чернігівський колегіум»

імені Т. Г. Шевченка

(14013, Україна, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53,

e-mail: getta1942@ukr.net)

ORCID: 0000-0003-3057-9976

 

Мова: українська

Науковий вісник Сіверщини. Серія: Освіта. Соціальні та поведінкові науки 2024. № 1(12): 117–129

https://doi.org/10.32755/sjeducation.2024.01.117

Анотація

Сучасна освіта має створити таку систему освітніх процесів, методів, навчальних програм та інструментів оцінювання, що надають здобувачам освіти можливість набуття навичок, необхідних для повноцінної самореалізації особистості.

Аналіз науково-педагогічних досліджень показав, що однією з провідних ідей досягнення поставленої мети є компетентнісний підхід до навчання.

Основним фактором ефективного формування компетентностей як новоутворення у свідомості людини, яка навчається, є її діяльність на основі набутих наукових знань. Водночас основною проблемою компетентнісного навчання є організація такої діяльності.

Психологи, визначаючи структуру діяльності, виокремлюють такі її компоненти: мотив – мета – дії і операції.

Отже, щоб досягнути успіху в зазначеній справі, перш за все потрібно у здобувачів освіти сформувати усвідомлену мотивацію, досягнути їхньої внутрішньої згоди та навчити їх вчитися.

Важливу роль при цьому процесі відіграє розумовий розвиток особистості. У процесі формування знань, умінь та навичок треба навчати користуватися операціями розумового розвитку – спостерігати, порівнювати, протиставляти, аналізувати, робити висновки, застосовувати знання на практиці.

Цьому сприяє в навчанні використання таких педагогічних технологій, як: організація навчальної співпраці, проєктна технологія, диференційоване навчання, використання проблемності тощо.

На думку авторів, важливу роль у формуванні компетентностей, особливо ключових, відіграє активна життєва позиція людини. У процесі громадської діяльності молодь формує своє життєве кредо, усвідомлює, що для того, щоб чогось досягти, потрібно навчатись, працювати, активно діяти.

Одним з важливих факторів ефективного застосування компетентнісного навчання є належне управління ним.

Значну роль в управлінні компетентнісним навчанням, на думку авторів, відіграють критерії сформованості предметних і ключових компетентностей. Вони дають можливість здійснювати не тільки моніторинг динаміки формування компетентностей, а й своєчасно реагувати, впливати на їх якість, коригувати процес.

Ключові слова: компетентність, предметні компетентності, ключові компетентності, діяльність.

 

Список використаних джерел

  1. Антіпова Н. П. Сутність поняття «компетентнісний підхід» в науково-педагогічній літературі. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Київ, 2014. Вип. 199. С. 28‒32.
  2. Бібік Н. М. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. Київ : К.І.С., 2004. С. 47–52.
  3. Бондар С. Компетентність особистості – інтегрований компонент навчальних досягнень учнів. Біологія і хімія в школі. Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. № 2. С. 8‒9.
  4. Бондар С. Термінологічний аналіз понять «компетенція» і «компетентність» у педагогіці: сутність та структура. Освіта і управління. Київ, 2007. № 2. С. 93‒99.
  5. Вакуленко О. Формуємо ключові компетенції учнів. Школа (Шкільний світ). Київ, 2007. № 11. С. 11‒15.
  6. Гаврилюк О. М. Реалізація компетентнісного підходу при вивченні технологій учнями у загальноосвітній школі. Трудове навчання в школі. Київ, 2017. № 18.
  7. Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти : постанова Кабінету Міністрів України № 1392 від 23 листопада 2011 р. Офіційний вісник України. № 11. С. 51. Ст. 400 (код акта 60376/2012).
  8. Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення в закладах загальної середньої освіти навчальних предметів та організації освітнього процесу у 2021/2022 навчальному році : Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 01 липня 2021 р. №1/11-5966.
  9. Клепко С. Різні структури ключових компетенцій. Управління освітою. Київ, 2005. № 12. С. 2‒3.
  10. Овчарук О. В. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. Бібліотека з освітньої політики. Київ : К.І.С., 2004. 112 с.
  11. Пометун О. Компетентнісний підхід – найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти. Рідна школа. Київ, 2005. № 1. С. 65‒69.
  12. Родигіна І. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання – генезис проблеми критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів. Управління освітою (Шкільний світ). Київ, 2009. № 4. С. 18‒20.
  13. Родніна І. В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання. Харків : Основа, 2006. 94 с.
  14. Савченко О. Уміння вчитися – ключова компетентність шкільної освіти. Освіта України. Київ, 2006. № 62‒63. С. 4.
  15. Трофименко С. Компетентнісний підхід до освітнього процесу як вимога сучасності. Управління школою. Київ, 2007. № 19. С. 50‒51.

[collapse]

Повний текст .pdf

©2024. Пенітенціарна академія України