Статтю присвячено аналізу основних документів щодо освітньої політики Естонської Республіки та їх впливу на іншомовну підготовку майбутніх фахівців у цій країні. Вивчено основні законодавчі документи Естонії у сфері освіти та законодавчі документи стосовно іншомовної політики, такі як: Стратегії освіти на 2021–2035 роки та План розвитку естонської мови на 2021–2035 рр. Описано їх функціонування та вплив на професійну іншомовну підготовку здобувачів освіти в державі, де запланований перехід на естон­ську мову навчання у всіх закладах освіти до 2030 р. Буде залучена мовна інспекція для контролю за вивченням мов та мовою, якою проводиться навчання. До закінчення школи учні мають досягти рівня незалежного користувача щонайменше з двох іноземних мов. Професійна іншомовна підготовка (ESP) обмежується певними академічними галузями, кількість спеціалізованих іншомовних курсів постійно зростає відповідно до потреб держави. Описано рамку кваліфікацій Естонії. В Естонії діють два типи закладів вищої освіти: університети та вищі професійні заклади освіти. Проаналізовано вплив русифікації на стан мовної політики в історичному розрізі. У часи СРСР застосовувались репресії проти естонської освіти та мови, а також відбувалось переселення російськомовного населення на естонські землі, так само як сьогодні спостерігається в тимчасово окупованому Маріуполі. Використано порівняльний метод дослідження, який дав можливість виявити характерні риси становлення системи освіти у цій країні і провести паралелі з Україною. На основі теоретичного узагальнення сформульовано висновки щодо ефективності та прогресивності освітньої політики Естонії, а також виявлено можливі шляхи адаптації деяких підходів українського освітнього простору. Аналіз та систематизація інформації в цій роботі є базою для подальшого дослідження в галузі компаративної освітньої політики.

Ключові слова: освіта, підготовка фахівців, Естонія, євроінтеграція, іншомовна підготовка.

Список використаних джерел

1. Rannut M. Language Policy in Estonia. Noves SL. Revista de Sociolinguistica. 1–17. 2004. URL: http://www6.gencat.net/ llengcat/noves/hm04primaveraestiu/rannut1_6.htm (дата звернення: 16.01.2024).
2. Вітман К. Мовна політика Естонії: джерела і наслідки застосування. Політичний менеджмент. 2006. № 4. С. 55–64.
3. Мовна стратегія Естонії. Estonian Language Strategy 2021–2035. URL: https://www.hm.ee/media/3761/download (дата звернення: 16.01.2024).
4. Система освіти Естонії. URL: https://eurydice.eacea.ec. europa.eu/national-education-systems/estonia/higher-education (дата звернення: 16.01.2024).
5. Закон про професійні кваліфікації в Естонії. URL: https://www.riigiteataja.ee/en/eli/ee/521032019015/consolide/current (дата звернення: 16.01.2024).
6. Про освіту : Закон Естонської Республіки. URL: https://www.riigiteataja.ee/en/eli/529012018007/consolide (дата звернення: 16.01.2024).
7. Рамка кваліфікацій Естонської Республіки. URL: https://www.kutsekoda.ee/en/estonian-qualifications-framework-estqf/ (дата звернення: 16.01.2024).
8. Про вищу освіту :Закон Естонської Республіки. 2019. URL: https://www.riigiteataja.ee/en/eli/529082019022/consolide (дата звернення: 16.01.2024).
9. Про приватні школи : Закон Естонської Республіки. URL: https://www.riigiteataja.ee/en/eli/531012018004/consolide (дата звернення: 16.01.2024).
10. Про професійно-технічні навчальні заклади : Закон Естонської Республіки. URL: https://www.riigiteataja.ee/en/eli/ 523052019004/consolide (дата звернення: 16.01.2024).
11. Meristo M., López A., Francisco J. Challenges in teaching English for specific purposes in Estonian universities. The journal of teaching English for specific and academic purposes. Vol. 8. No. 3. P. 249–263.