НАВЧАЛЬНІ ПОТРЕБИ ПЕРСОНАЛУ ПРОБАЦІЇ ЯК ІНДИКАТОР ОРГАНІЗАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
Автор(и): Шимко В. А.
Місце роботи:
Шимко В. А. ,
доктор психологічних наук,
старший науковий співробітник,
начальник сектору психологічної допомоги та інновацій у пробації,
ДУ «Центр пробації»
(04050, Україна, м. Київ, вул. Іллєнка, 81,
е-mail: shymko@outlook.com )
ORCID: 0000-0003-4937-6976
Scopus Author: ID 57204110630
Researcher: ID C-8373-2017
Язык: українська
Науковий вісник Сіверщини. Серія: Освіта. Соціальні та поведінкові науки 2023. № 1 (10): 268–291
https://doi.org/10.32755/sjeducation.2023.01.268
Навчальні потреби персоналу є важливою характеристикою потокового стану організаційної культури та індикатором напрямів її розвитку. Особливості навчальних потреб залишаються традиційно актуальними як для повсякденної управлінської практики, так і в сенсі міждисциплінарних досліджень природи та перебігу організаційних явищ. Метою статті є висвітлення емпіричних результатів досвідчено-індуктивного дослідження навчальних потреб у контексті проблематики організаційного розвитку пробації. Результати. З’ясовано, що у пробації присутній внутрішньоорганізаційний запит на навчання щодо широкого спектру напрямів. Найбільш затребуваним є навчання за такими тематичними напрямами: психологія роботи з клієнтами, інформаційні технології та комп’ютерні програми, співробітництво з іншими організаціями та установами, робочі права та обов’язки. Визначені особливості зв’язку гендерних, вікових, статусних та інших характеристик респондентів з різними проблематиками навчання. Також досліджено специфіку навчальних інтересів працівників з огляду на частоту їх робочих зустрічей із суб’єктами пробації. Проведеним факторним аналізом встановлено, що найбільшим потенціалом щодо одночасного задоволення потреб персоналу та організаційного розвитку в результаті навчання є, з одного боку, певна «психологізація» цього процесу. З іншого боку, процес навчання необхідно реалізовувати на тлі активізованих міжособистісних відносин працівників (тренінговий формат групового навчання). Поєднання зазначених методичних особливостей зумовлює доцільність застосування поряд з класичними лекціями, вебінарами та семинарами такого навчального формату як комплексні ділові ігри. Висновки. Застосування регресійного аналізу дозволило дійти висновків щодо зв’язку між різними навчальними потребами та такими змінними, як задоволеність роботою, стосунки з колегами, плани на майбутнє, соціально-демографічні відмінності респондентів тощо. Загалом отримані результати доводять, що навчальні потреби є важливим показником не лише в сенсі планування та організації корпоративного навчання для підвищення професійної компетентності персоналу, а й дієвим індикатором щодо управлінської культури, покращення загальної організаційної атмосфери та ефективного спрямування кадрової політики. Ключові слова : навчальні потреби, організаційний розвиток, пробація, факторний аналіз, регресійний аналіз. Список використаних джерел