ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ФЕНОМЕНА СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ В ЗАРУБІЖНИХ ТЕОРІЯХ І КОНЦЕПЦІЯХ
Автор(и): Остополець І. Ю., Маннапова К. Р., Раджабова С. Ш.
Місце роботи:
Остополець І. Ю.,
кандидат психологічних наук,
доцент кафедри психології,
Мелітопольський державний педагогічний університет
імені Богдана Хмельницького
(69017, Україна, м. Запоріжжя, вул. Наукового містечка, 59,
e-mail: irinaostopolets@gmail.com)
ORCID: 0000-0001-7315-2062;
Маннапова К. Р.,
кандидат психологічних наук,
доцент кафедри соціології та психології,
Харківський національний університет внутрішніх справ
(61000, Україна, м. Харків, просп. Льва Ландау, 27,
e-mail: e.mannapova@gmail.com)
ORCID: 0000-0003-3754-4637;
Раджабова С. Ш.,
кандидат психологічних наук,
доцент кафедри педагогіки і психології,
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
(18031, Україна, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 81,
e-mail: ssabinarad@gmail.com)
ORCID: 0000-0001-6565-621X
Мова: англійська
Науковий вісник Сіверщини. Серія: Освіта. Соціальні та поведінкові науки 2023. № 2(11): 269–279
https://doi.org/10.32755/sjeducation.2023.02.269
Стаття присвячена теоретичному аналізу феномена соціальної активності. Оскільки активність впливає на різні аспекти життя особистості і функціонування суспільства загалом, є показником соціальної адаптації та інтеграції індивіда в суспільство, вивчення означеної проблеми дуже актуальне.
Проаналізовані зарубіжні теорії і концепції, в яких порушувалися проблеми вивчення чинників, умов і факторів, що впливають на соціальну активність особистості, зумовлюють її виникнення і розвиток. Зокрема, вивчено наукові праці З. Фрейда, А. Адлера, К. Юнга, Е. Еріксона, К. Левіна, А. Маслоу, К. Роджерса, К. Хорні та ін., які представляють психодинамічний, біхевіористський, гуманістичний, когнітивний напрямки у психології.
Доведено, що феномен соціальної активності є складним особистісним утворенням, яке визначається й регулюється комплексом установок, уявлень, переконань, звичок, стереотипів поведінки, які реалізуються в процесі взаємодії в соціальній сфері, пов’язані з діяльністю в соціумі та дозволяють особистості успішно адаптуватися і здійснювати перетворення, рівень сформованості яких визначає самоактуалізацію та соціальну поведінку особистості з метою самореалізації.
Цінністю теоретичного аналізу стало те, що він зроблений на основі вивчення першоджерел психологів, представників зарубіжних теорій і концепцій.
Означено перспективи подальшого дослідження проблеми, які полягають у вивченні соціальної активності в різних соціокультурних, етнічних та історичних контекстах та визначенні вікових і гендерних відмінностей, факторів, що її зумовлюють.
Ключові слова: активність, соціальна активність, соціалізація, самоактуалізація.
Список використаних джерел:
- Adler A. (1929), The science of living, Greenberg, New York.
- Adler A. (1956), The Individual Psychology of Alfred Adler: A Systematic Presentation in Selection from His Writings, Basic Book, New York.
- Adler A. (1964), Superiority and Social Interest: A collection oflater writings, Norhtwestern University Press, Evanston.
- Allport G. (1937), Personality: A Psychological Interpretation, Henry Holt, New York.
- Allport G. W. (1968), The person in psychology: Selected essays, Boston Beacon Press.
- Bandura A. (1989), “Regulation of cognitive processes perceived self-efficacy”, Developmental Psychology, No. 5, pp. 729–735 (Human agency in social cognitive theory. American Psychologist, No. 44, pp. 1175–1184).
- Erikson E. (1959), “Identity and the life cycle: Selected papers”, Psychological Issues, No. 1,1–171.
- Freud S. (1917), Vorlesungen zur Einführung in die Psychoanalyse, Leipzig; H. Heller, Wien.
- Horney K. (1950), Neurosis and Human Growth, Norton, New York.
- Jung C. (1968), Analytical psychology: Its theory and practice (The Tavistock Lectures), Pantheon, New York.
- Koffka K. (1909), “Experimental-untersuchungen zur Lehre vom Rhythmus”, Zeitschrift für Psychologic, No. 52, рр. 1–109.
- Levin K. (1951), Field Theory in Social Science: Selected Theoretical Papers.
- Maslow A. H. (1968), Toward a of psychology being
(2nd ed), Van Nostrand, New York. - Rogers C. R. (1961), On becoming a person: A therapist’s view of psychotherapy, Houghton Mifflin, Boston.