ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ (НА МАТЕРІАЛІ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ «УКРАЇНСЬКА МОВА ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ»)
Автор(и): Лілік О. О., Шумейко З. Є.
Місце роботи:
Лілік О. О.,
доктор педагогічних наук, професор,
професор кафедри української мови і літератури,
Національний університет «Чернігівський колегіум»
імені Т. Г. Шевченка
(14000, Україна, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53,
e-mail: lilik8383@ukr.net)
ORCID: 0000-0002-5187-1944;
Шумейко З. Є.,
кандидат педагогічних наук, доцент,
доцент кафедри педагогіки і гуманітарних дисциплін,
Академія Державної пенітенціарної служби
(14000, Україна, м. Чернігів, вул. Гонча, 34,
e-mail: zina1906@ukr.net)
ORCID: 0000-0003-2705 0924
Мова: українська
Науковий вісник Сіверщини. Серія: Освіта. Соціальні та поведінкові науки 2023. № 2(11): 125–135
https://doi.org/10.32755/sjeducation.2023.02.125
Метою статті є визначення особливостей формування креативності у здобувачів вищої освіти засобами навчальної дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням». Для досягнення поставленої мети було використано комплекс загальнонаукових (аналіз наукової літератури, узагальнення й систематизація, зіставлення наукових поглядів) і педагогічних (моделювання навчальних ситуацій, спостереження за освітнім процесом, розроблення й апробація системи завдань) методів.
Доведено, що формування креативності у здобувачів вищої освіти засобами навчального курсу «Українська мова за професійним спрямуванням» передбачає науково обґрунтований підхід викладача до відбору методичного інструментарію. У цьому контексті традиційні й інноваційні методи навчання було розподілено на кілька груп: до першої групи увійшли методи, спрямовані на розвиток емоційно-вольової сфери майбутніх фахівців; до другої групи віднесено методи, що передбачали активізацію й посилення уже сформованих мотивів, трансформацію зовнішніх стимулів у внутрішню сферу особистості, перетворення їх на мотиви. Третя група методів передбачає орієнтацію на когнітивну сферу особистості здобувача вищої освіти, а отже, ці методи спрямовані на пошук і засвоєння різноманітної інформації, формування вмінь і навичок аналізу творів різних видів мистецтва, наукових і публіцистичних текстів тощо, а також розширення ерудиції. До четвертої групи увійшли методи, метою застосування яких було формування практичних умінь і навичок оперування різноманітним навчальним матеріалом, передавання інформації за допомогою різних засобів трансляції і її репрезентація. До п’ятої віднесено методи рефлексивного характеру, спрямовані на формування здатності до оцінювання власної діяльності, наявних знань, умінь і навичок, а також на актуалізацію та розвиток здатності студентів до самоконтролю й самооцінювання в різних видах діяльності. З’ясовано, що ефективність формування креативності здобувачів вищої освіти залежить від оптимального підбору й поєднання методів, врахування принципів індивідуалізації й диференціації.
Ключові слова: креативність, здобувачі вищої освіти, методи, навчальна дисципліна, завдання.
Список використаних джерел
- Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія : підручник для студ., аспір. та молодих викл. вузів. Київ : Либідь, 1998. 557.
- Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. Київ, 1997. 373 с.
- Лілік О., Бивалькевич Л., Перинський Ю. Вплив соціальної рефлексії на професійне спілкування викладача педагогічного закладу вищої освіти. Вісник Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка. 2022. Вип. 18 (174). С. 129–137.
- Марко М. М. Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування навчально-ігрових технологій у професійній діяльності : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04. Мукачево, 2018. 272 с. https://doi.org/10.21303/2504-5571.2017.00406
- Милославский И. Г. Креативный или творческий? Известия. 2009. 1 июня. С. 3.
- Фромм Е. Здорове суспільство. Київ, 2021. 528 с.
- Шумейко З. Є., Мошта І. М. Українська мова (за професійним спрямуванням) : навч.-метод. посіб. (курс лекцій). Чернігів : Академія Державної пенітенціарної служби, 2021. 153 с.