ФЕНОМЕН ПСИХОЛОГІЧНОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ СТАНІВ У ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГА

Автор(и): Журов В. В., Бієнко Н. А.

Місце роботи:

Журов В. В.,

кандидат психологічних наук,
доцент кафедри педагогіки, корекційної освіти та менеджменту,

Чернігівський обласний інститут післядипломної
педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, м. Чернігів, Україна

Бієнко Н. .,

старший викладач кафедри психології,

Чернігівський обласний інститут післядипломної
педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, м. Чернігів, Україна

ORCID: 0000-0002-5735-143X

Мова: українська

Науковий вісник Сіверщини. Серія: Освіта. Соціальні та поведінкові науки 2021. № 2(7): 75-90

https://doi.org/10.32755/sjeducation.2021.02.075

Анотація

У статті розглянуто питання психологічної саморегуляції психічних станів у контексті засвоєння теорії й практики педагогом для ефективної професійної діяльності та оптимального буття в життєвих звичайних та трансординарних ситуаціях. На основі аналізу з’ясовано те, що феномен саморегуляції різнобічно досліджено в різних фізіологічних та психологічних теоріях, при цьому не вистачає прикладних досліджень, зокрема із фахового використання педагогами знань і навичок. У подальшому матеріалі наводяться факти та аналіз статистичних даних, у тому числі й нашого опитування щодо потреби теоретичного та практичного засвоєння знань про саморегуляцію педагога.

Обґрунтована і запропонована системна мотивація засвоєння педагогами теоретичних засад і практики саморегуляції. Також у статті на основі аналізу вітчизняних і зарубіжних джерел систематизовано теоретичні напрацювання саморегуляції, що представлені в періодизації зарубіжних досліджень та окремо в періодизації вітчизняних етапів вивчення проблеми. Окремо систематизовано структурні та системно-функціональні аспекти теорії саморегуляції, зроблено аналіз її визначення з пропозицією адаптованого засвоєння формулювання визначення та структури саморегуляції. Крім того, запропоновано форми та змістове наповнення занять із саморегуляції психічних станів особистості для педагогів. За нашим викладом зроблено інтегровані висновки, за якими педагогу рекомендовано підвищувати рівень знань і вмінь з усіх аспектів саморегуляції власних психічних станів.

Ключові слова: саморегуляція психічних станів особистості; мотивація, опанування саморегуляцією психічних станів педагогом; система клініко-психоневрологічних розладів як наслідок професійної педагогічної діяльності без використання саморегуляції; систематизація теоретичних засад саморегуляції; основи проєкту освіти педагогів із питань саморегуляції.

Список використаних джерел

  1. Антилогова Л. Н. Саморегуляция психических состояний личности. Омск: ОМГПУ. 2010. 168 с.
  2. Басова Н. В. Практическая психология для преподавателей. Москва: Информиздат, 1997. 328 с.
  3. Гриньова М. В. Саморегуляція: навчальний посібник. Полтава: АСМІ, 2008. 268 с.
  4. Калошин В. Створюємо собі настрій: практичні поради педагогу з психологічної саморегуляції. Початкова школа. № 5. С. 44–46.
  5. Каструбин Э. Системы и программы психической самозащиты. Москва: КСП, 1996. 304 с.
  6. Клюева Н. В. Технологии работы психолога с учителем. Москва: ТЦ «Сфера», 2000. 192 с.
  7. Напрієко О., Петров К. Психічна саморегуляція. Київ: Здоров’я. 1995. 238 с.
  8. Прохоров А. О. Технологии психологической саморегуляции. Харьков: Гум. Центр, 2018. 360 с.

[collapse]

Повний текст .pdf

 

©2024. Пенітенціарна академія України