У статті аналізуються особливості переживання особистісного благополуччя в умовах воєнного стану. Порівнюються показники особистісно-го благополуччя 2018 р. (N=96) – контрольний рівень – з показниками 2022 р. (N=100) та 2023 р. (N=84). Респонденти – жителі Чернігівської та Київської областей, на території яких відбувалися бойові дії і які тимчасово перебували під окупацією. Були використані Шкала суб’єктивного соціального благополуччя, Шкала задоволеності життям, Шкала психологічного благополуччя.

Не зафіксовані статистично значущі зміни у переживанні задоволеності життям (суб’єктивне благополуччя). І у чоловіків, і у жінок на дру-гому році війни виявлено підвищення орієнтації на соціальну помітність і соціальне схвалення. Загальні показники суб’єктивного соціального благополуччя у 2023 р. перевищили довоєнний рівень у чоловіків і не змінилися у жінок.

Показано, що у чоловіків переживання особистісного благополуччя більш динамічне: воно знизилося в перше півріччя широкомасштабного вторгнення і перевищило довоєнний рівень на другий рік воєнних дій. У них протягом першого півріччя воєнного стану знизилися оцінки емоційного прийняття в ближньому колі, зросло відчуття соціальної дистантності, відбулося коливання позитивності уявлень про інших людей. У жінок окремі параметри – автономія, компетентність, позитивні стосунки, самоприйняття – не зазнали змін. У чоловіків у 2022 р. спостерігається зниження показників автономії, особистісного зростання, життєвих цілей, само-прийняття, у 2023 р. ці параметри особистісного благополуччя перевершують довоєнний рівень.

У респондентів обох статей зафіксовано посттравматичне зростання-ня, що проявилося у збільшенні прагнення до соціальної впливовості, усвідомленості життєвих цілей та відчуття особистісного зростання.

Результати можуть бути використані у психокорекційній роботі з особами, що зазнали травматизації.

Ключові слова: особистісне благополуччя, психологічне благополуччя, суб’єктивне соціальне благополуччя, суб’єктивне благополуччя, воєнний стан.

Список використаних джерел

1. Collier L. Growth after trauma: Why are some people more resilient than others – and can it be taught? Monitor on Psychology. 2016. Vol. 47. No. 10. Р. 48. URL: http://www.apa.org/monitor/ 2016/11/ growth-trauma (accessed 15 September 2023).
2. Easterlin R. A. Explaining happiness, Proceedings of the National Academy of Sciences. Vol. 100. No. 19. P. 11176–11183. https://doi.org/10.1073/pnas.1633144100
3. Headey B. W., Wearing A. J. Subjective well-being: a stocks and flows framework / in Strack F., Argyle M., Schwarz N. (Eds.). Subjective Wellbeing – An interdisciplinary perspective. Pergamon Press. Oxford. 1991. P. 49–76.
4. Cummins R. Subjective wellbeing, homeostatically protected mood and depression: A Synthesis. Journal of Happiness Studies. Vol. 11. P. 1–17. https://doi.org/10.1007/s10902-009-9167-0
5. Forgeard M. J. C., Jayawickreme E., Kern M., Seligman M. E. P. Doing the right thing: Measuring wellbeing for public policy. International Journal of Wellbeing. Vol. 1. No. 1. P. 79–106. https://doi.org/10.5502/ijw.v1i1.15
6. Dodge R., Daly A., Huyton J., Sanders L. The challenge of defining wellbeing. International Journal of Wellbeing. Vol. 2. No. 3. P. 222–235. https://doi.org/10.5502/ijw.v2i3.4
7. Батурин Н. А., Башкатов C. A., Гафарова Н. В. Теоретическая модель личностного благополучия. Вестник ЮУрГУ. Серия «Психология». 2012. Том 6. № 4. С. 4–14.
8. Данильченко Т. В. Місце поняття «особистісне благополуччя» в системі категорій позитивної психології. Науковий вісник Сіверщини. Серія: Освіта. Соціальні та поведінкові науки. 2020. № 2 (5). С. 52–.https://doi.org/10.32755/sjeducation.2020.02.052
9. Diener E. Subjective well-being, Psychological Bulletin, 1984. 95. P. 542–575. https://doi.org/10.1037/0033-2909.95.3.542
10. Данильченко Т. В. Суб’єктивне соціальне благополуччя: психологічний вимір. Чернігів : Десна Поліграф, 2016. 544 с.
11. Данильченко Т. В. Питальник «Суб’єктивне соціальне благополуччя»: методологічне обґрунтування і процедура розробки. East European Scientific Journal. 2015. № 3 (4). С. 20–29.
12. Жуковская Л. В., Трошихина Е. Г. Шкала психологического благополучия К. Рифф. Психологический журнал. 2011. № 2. Т. 32. С. 82–93.
13. Карсканова С. В. Опитувальник «Шкали психологічного благополуччя» К. Ріфф: процес та результати адаптації. Практична психологія та соціальна робота. 2011. Вип. 1. С. 1–10.
14. Diener E. Guidelines for national indicators of subjective well-being and ill-being, Journal of Happiness Studies, 2006. 7. No. 4. P. 397–404. https://doi.org/10.1007/s10902-006-9000-y
15. Рекун К., Лоза А. «Я не знаю такої людини, яка б виїхала. Всі залишились тут»: як живе село на Чернігівщині за 12 кілометрів від Росії. URL: https://suspilne.media/572441-a-ne-znau-takoi-ludini-aka-b-viihala-vsi-zalisilis-tut-ak-zive-selo-nacernigivsini-za-12-kilometriv-vid-rosii/ (дата звернення: 15.09.2023).