ВДЯЧНІСТЬ ЯК МЕТАСТРАТЕГІЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСОБИСТОСТІ
Автор(и): Данильченко Т. В.
Місце роботи:
Данильченко Т. В.,
доктор психологічних наук, доцент;
професор кафедри психології,
Академія Державної пенітенціарної служби, м. Чернігів, Україна
ORCID: ORCID: 0000-0001-8809-0132
Мова: українська
Науковий вісник Сіверщини. Серія: Освіта. Соціальні та поведінкові науки 2022. № 1(8): 91-105
https://doi.org/10.32755/sjeducation.2022.01.091
У статті аналізуються дискусії щодо того, чи є вдячність переживанням або особистісною рисою і частиною світогляду. Показано, що дослідники зосередилися на двох складових вдячності: когнітивній (раціональна оцінка корисності дій інших чи певних подій) та афективній (переживання комплексу позитивних емоцій – радості, захоплення). Останнім часом набула поширення думка, що вдячність є особистісною рисою. На наш погляд, вдячність є базовою життєвою настановою, що проявляється в когнітивному аспекті – оцінці того, що в людини наявне, усвідомленні часової перспективи життя, розумінні проявів позитивності (імпліцитній теорії позитивного світу), в афективному аспекті – переживанні специфічних емоцій (радості, натхнення, благоговіння, захопленості, розчуленості) під час зустрічі з певними об’єктами, які фактично обирає сама людина, у поведінковому аспекті – контролі власної уваги для зосередження на позитивному в плинний момент, а також обранні більш оптимальних стратегій реагування.
Дослідження впливу вдячності на переживання благополуччя та його окремих аспектів довели, що існують складні взаємообернені зв’язки між вдячністю і параметрами благополуччя особистості. З одного боку, вдячність сприяє формуванню позитивних взаємин, оскільки особа спонукає оточення виправдовувати її надії. З іншого, вдячність зменшує гедоністичну адаптацію і спонукає саму особу не сприймати позитивні аспекти свого життя як належні, стає таким чином особистісним ресурсом під час переживання стресу.
Існують формалізовані суспільні практики вдячності – певні ритуали прояву вдячності в чітко зазначені «святкові» дні. Реальне здійснення акту подяки має відносно низький ефект. Найбільш дієвими особистісними практиками вдячності вважаються когнітивні – актуалізація переживання вдячності через підвищення уваги до дрібних деталей та усвідомлення їх значущості при зниженні орієнтації на справедливий обмін зі світом. Зокрема складання в різноманітній формі переліків речей та явищ, за які людина вдячна, розв’язання гіпотетичних ситуацій, написання листів подяки тощо. Під час застосування таких практик важливою є різноманітність для збереження мотивації особистості їх застосовувати.
Ключові слова: вдячність, благополуччя особистості, позитивні емоції, практики вдячності, оптимальне функціонування.
Список використаних джерел
- Ортега-и-Гассет Х. Восстание масс. Психология масс. Хрестоматия / Ред.-сост. Д.Я. Райгородский. Самара: БАХРАХ-М, 2006. С. 195–314.
- Клифтон Д., Рат Т. Сила оптимизма: Почему позитивные люди живут дольше. Москва: Альпина Паблишер, 2014. 107 с.
- Нельсон Н. С., Калаба Д. Л. Сила благодарности: Ключ к полноценной жизни. Москва: София, 2005.
- Метьюз Е. Щастя поруч! Знайди себе у роботі і житті. Київ: Форс Україна, 2021. 176 с.
- Хибберт Н. Имею право. Книга о счастье по твоим правилам. Москва: Комсомольская правда, 2021. 184 с.
- Бірон Б. В., Портянкіна К. О. Вплив вдячності на переживання творчою особистістю стресових подій. Теоретичні і прикладні проблеми психології. Том 2. № 5. С. 26–36.
- Корчакова Н. В. Стратегії вдячності як елемент просоціальної поведінки. Психологія: реальність і перспективи. 2013. Вип. 2. С. 90–95.
- Lyubomirsky, S. (2007), The How of Happiness; A New Approach to Getting The Life You Want, Penguin Books.
- Watson, D. and Naragon-Gainey, K. (2010), “On the specificity of positive emotional dysfunction in psychopathology: Evidence from the mood and anxiety disorders and schizophrenia/ schizotypy”, Clinical psychology review,30, No. 7, pp. 839–848.
- Wood, A. M., Maltby, J., Stewart, N., Linley, P. A. and Joseph, S. (2008), “A social-cognitive model of trait and state levels of gratitude”, Gratitude, Vol. 8, pp. 281–290.
- Wood, A. M., Joseph, S. and Maltby, J. (2009), “Gratitude predicts psychological well-being above the big five facets”, Personality and Individual Differences, Vol. 46, pp. 443–447.
- McCullough, M. E., Kilpatrick, S. D., Emmons, R. A. and Larson, D. B. (2001), “Is gratitude a moral affect?”, Psychological Bulletin, Vol. 127, pp. 249–266.
- Emmons, R. and McCullough, M. (2003), “Counting blessings versus burdens: an experimental investigation of gratitude and subjective well-being in daily life”, Journal of personality and social psychology, Vol. 84, No. 2, pp. 377–389.
- Emmons, R. A. and Stern, R. (2013), “Gratitude as a psychotherapeutic intervention”, Journal of Clinical Psychology, Vol. 69, No. 8, pp. 846–855.
- Wood, A. M., Froh, J. J. and Geraghty, A.W.A. (2010), “Gratitude and well-being: A review and theoretical integration”, Clinical psychology review, Vol. 30, No. 7, pp. 890–905.
- Кислица Г. К. Исследование феноменологии переживания благодарности. Вестник СПбГУ. Сер. 16. 2016. № 3. С. 65–74.
- Кляйн М. Зависть и благодарность. Исследование бессознательных источников. Санкт-Петербург: Б.С.К., 1997. 93 с.
- Нартова-Бочавер С. К., Кислица Г. К. Переживание благодарности как личностный ресурс: к постановке проблемы. Психологический журнал. 2017. Т. 38. № 6. С. 42–51. DOI: 7868/S0205959217060046.
- DeShea, L. A. (2003), “Scenario-based scale of willingness to forgive”, Individual Differences Research, Vol. 1, No. 3, pp. 201–217.
- Farwell, L. and Wohlwend-Lloyd, R. (1998), “Narcissistic processes: Optimistic expectations, favorable self-evaluations, and self-enhancing attributions”, Journal of personality, Vol. 66, No. 1, pp. 65–83. DOI: 10.1111/1467-6494.t01-2-00003.
- Maltby, J., Day, L. and Barber, L. (2004), ‘Forgiveness and mental health variables: Interpreting the relationship using an adaptional-continuum model of personality and coping”, Personality and Individual Differences, Vol. 37, pp. 1629–1641. DOI: 10.1016/j.paid.2004.02.017.
- Tsang, J.-A. (2006), “Gratitude and prosocial behavior: An experimental test of gratitude”, Cognition and emotion, Vol. 20, No. 1, pp. 138–148.
- Lambert, M. N., Clark, S. M., Durtschi, J. A. and Fincham, F. D. (2010), “Benefits of expressing gratitude: Expressing gratitude to a partner changes one’s view of the relationship”, Psychological science, Vol. 21, No. 4, pp. 574–580. DOI: 1177/0956797610364003.
- Данильченко Т. В. Суб’єктивне соціальне благополуччя: психологічний вимір. Чернігів: видавництво «Десна Поліграф», 2016. 544 с.
- Шибутани Т. Социальная психология. Ростов-на-Дону: Феникс, 1999. 544 с.
- Algoe, S. B., Haidt, J. and Gable, S. L. (2008), “Beyond reciprocity: Gratitude and relationships in everyday life”, Emotion, Vol. 8, No. 3, pp. 425–429.
- Algoe, S. B., Gable, S. L. and Maisel, N. C. (2010), “It’s the little things: Everyday gratitude as a booster shot for romantic relationships”, Personal Relationships, Vol. 17, pp. 217–233.
- Wood, A. M., Joseph, S. and Linley, P. A. (2007), “Coping style as a psychological resource of grateful people”, Journal of Social and Clinical Psychology, Vol. 26, pp. 1108–1125.
- Fredrickson, B. L. (2004), “Gratitude, like other positive emotions, broadens and builds”, in Emmons, R. A. and McCullough, M. E. (Eds.), The psychology of gratitude, Oxford University Press, New York, pp. 145–166. DOI: 1093/asprof:oso/9780195150100.003.0008.
- Bao, J. and Lyubomirsky, S. (2014), “Making it last: Combating hedonic adaptation in romantic relationships”, The Journal of Positive Psychology, Vol. 8, No. 3, pp. 196–206.
- Sheldon, K. M., Boehm, J. K. and Lyubomirsky, S. (2012), “Variety is the spice of happiness: The hedonic adaptation prevention (HAP) model”, in David, S. A., Boniwell, I. and Ayers, A. C. (Eds.), Oxford handbook online,1–18. DOI: 10/1093/oxfordhb/9780199557257.013.0067.
- Далай-Лама, Экман П. Мудрость Востока и Запада. Психология равновесия. Санкт-Петербург: Питер, 2011. 304 с.
- Joseph, S. and Linley, P. A. (2005), “Positive adjustment to threatening events: An organismic valuing theory of growth through adversity”, Review of General Psychology, 9, pp. 262–280.
- Linley, P. A., Maltby, J., Wood, A. M., Joseph, S., Harrington, S., Peterson, C., et al. (2007). “Character strengths in the United Kingdom: The VIA inventory of strengths”, Personality and Individual Differences, 43, pp. 341–351.
- Emmons, R. A. and Shelton, C. M. (2002), “Gratitude and the science of positive psychology”, in Snyder, C. R. and Lopez, S. J. (Eds.), Handbook of positive psychology, Oxford University press, pp. 459–471.
- Watkins, P., Woodward, K. and Stone, T. (2003), “Gratitude and happiness: Development of a measure of gratitude, and relationships with subjective well-being”, Social Behavior and Personality, Vol. 31, pp. 431–452.
- Seligman, M. (2011), Flourish: A visionary new understanding of happiness and well-being, Free press, New-York.
- McCullough, M. E., Emmons, R. A. and Tsang, J. (2002), “The Grateful Disposition: A conceptual and Empirical Topography”, Journal of Personality and Social Psychology, Vol. 82, pp. 112–127.