Проаналізовано параметри психологічного здоров’я персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України в період воєнного стану. Дослідження проведено влітку 2023 р. Респондентами виступали працівники установ виконання покарань з різних міжрегіональних управлінь (N=127). Використано опитувальники «Стабільність психічного здоров’я – коротка форма», «Модифікована шкала суб’єктивного благополуччя БіБіСі». Розглянуто психологічне здоров’я як динамічний стан внутрішнього благополуччя особистості, який забезпечує її оптимальне функціонування.

Показано, що процвітання як найвищий ступінь психологічного здоров’я більш виражене в середнього начальницького складу, а найбільш при­гніченими є працівники за вільним наймом. Особи з молодшим та вищим начальницьким статусом посідають проміжну позицію.

Зафіксовані такі найвищі показники параметрів психологічного здоров’я у працівників обох статей, як відчуття сенсу життя та цікавість до життя. У жінок статистично достовірно вище оцінка теплих довірчих стосунків з оточенням. Найнижчі показники в респондентів обох статей за такими параметрами: віра в людей та поліпшення суспільних умов для життя, оцінка свого внеску для суспільства.

У чоловіків для забезпечення психологічного здоров’я найбільш важливим є відчуття власної значущості для суспільного життя, а також переживання власної компетентності як здатності вирішувати повсякденні проблеми та виявляти свою життєву позицію. Для жінок більш актуальним для збереження психологічного здоров’я є можливість вести значуще за власними оцінками життя, а також бути задоволеними взаєминами.

Із збільшенням тривалості перебування на посаді для чоловіків характерне збільшення відчуття власної значущості і переживання задоволення від стосунків у колективі, жінкам – висока оцінка власної професійної компетентності.

Результати можуть бути використані психологами для забезпечення більш ефективного психологічного супроводу персоналу ДКСВ України.

Ключові слова: психологічне здоров’я, суб’єктивне соціальне благополуччя, суб’єктивне благополуччя, установи виконання покарань, воєнний стан.

Список використаних джерел

1. Павлик Н. В. Структура і критерії психологічного здоров’я особистості. Психологія і особистість. 2022. № 1 (21). С. 34–59.
2. Шувалов А. В. Психологічне здоров’я людини. Вісник ПСТГУ. Серія «Педагогіка. Психологія». Вип. № 4 (15). С. 87–101.
3. Курова А. В. Суб’єктивне благополуччя як складова частина задоволеності життям. Вiсник Одеського національного унiверситету. Серія «Психологія». 2013. Т. 18. Вип. 23. С. 158–164.
4. Маланьїна Т. М. До проблеми психологічного здоров’я.
   Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Психологічні науки. 2015. № 128. С. 176–179.
5. Кашлюк Ю. І. Психологічне здоров’я і психологічне благополуччя особистості як складові задоволеності життям. Психологічний часопис. Том 7. № 3. С. 47–58.
6. Lukat Ju., Margraf Ju., Lutz R., Van der Veld W.M., Becker E.S. Psychometric properties of the Positive Mental Health Scale (PMH-scale). BMC Psychology. No 4 (1). URL: https://www. researchgate.net/publication/293807917_Psychometric_properties_of_the_Positive_Mental_Health_Scale_PMH-scale (дата звернення: 20.01.2024).
7. Шевченко А. М. Теоретичні аспекти дослідження психологічного здоров’я особистості. Організаційна психологія. Економічна психологія. 2018. №1 (12). С. 108–115.
8. Титаренко Т. М. Психологічне здоров’я особистості: засоби самодопомоги в умовах тривалої травматизації : монографія. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2018. 160 c.
9. Москаленко О. В., Блохіна І. О. До проблеми вивчення психологічного здоров’я особистості. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія. 2022. Т. 33 (72). № 2. С. 92–96.
10. Danilchenko T. V. Gender differences of experiencing of subjective social well-being. European Journal of Education and Applied Psychology. 2018. № 1 (1). С. 1–10.