У статті досліджено вплив фактору освіти на формування конкурентоспроможності фахівця, організації, країни та забезпечення на цій основі високого рівня життєдіяльності населення. Звернено увагу на інтерактивний характер освіти, розгляду її  складових у широкому спектрі взаємодій та взаємин, наступності та послідовності становлення кінцевого результату, а саме: набуття знань, умінь та навичок у процесі переходу від нижчих рівнів освіти до наступних вищих.

Зазначено, що концепт формування конкурентоспроможності як інноваційна ідея змістовного осмислення соціальних процесів опирається на потреби суспільства, його згоди діяти, докладати зусиль до отримання високого професіоналізму на умовах вільного ринку, іншими словами в конкурентному середовищі глобалізації та інтернаціоналізації, розвитку комунікаційних технологій. За такої постановки питання науково обґрунтоване реформування системи освіти як найбільш інтелектуальної і масової соціально-культурної інституції, створення необхідної несуперечливої нормативно-правової бази надає можливість отримати бажаний ефект, не виключаючи синергетичну достатність в значному часово-просторовому вимірі та масштабах усієї країни.

Проаналізовано стадії набуття конкурентоспроможності, серед них: природні конкурентні здібності, конкурентні здатності, а саме: знання, вміння та навички, які набуваються в процесі освіти протягом життя, конкурентні переваги в професійній діяльності.

Ключові слова: суспільство, освіта, інтерактивність, концепт, конкурентоспроможність, комунікація.

Список використаних джерел

1. Андрієвська В. В. Професійна компетенція: теорія і практика її оцінки на Заході. Науково-методичне забезпечення діяльності сучасної професійної школи: матеріали науково-практичної конференції. Київ, 1994. С. 25–27.
2. 2. Богиня Д. П. Концептуальні підходи до визначення конкурентоспроможності робочої сили на ринку праці. Україна: аспекти праці. 1999. № 6. С. 38.
3. 3. Болонський процес у фактах і документах / упоряд. : М. Ф. Степко, Я. Я. Нолюбаш, В. Д. Шинкарук та ін. Тернопіль : Вид-во ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2003. 52 с.
4. Гончаров С. М. Комплексна система управління якістю підготовки фахівців для ринкової економіки України. Рівне : УДУВГП, 2003.
5. Должанський І. З. Конкурентоспроможність підприємства : навчальний посібник. Київ : Центр навчальної літератури, 2006.
6. Про вищу освіту : Закон України від 01.07.2014 р. № 1556-VII. Відомості Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1556-18#Text (дата звернення: 11.01.2023).

7 Зезюн І. А Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи : монографія. Київ : Віпол, 2000. С. 58–80.

8. 8. Луговий В. І. Управління освітою. Київ : Вид-во УАДУ, 1997. С. 22–77.
9. Нагачевська Т. В., Феліксова Л. Ю. Напрямки формування міжнародної конкурентоспроможності ІТ-сектору України. Bezpieczeństwo w cyberprzestrzeni wyzwaniem XXI wieku, red. nauk. dr hab. Tomasz R. Dębowski ; Uniwersytet Wrocławski. Wrocław, 2016. 12 с.
10. Оболенська Т. Є. Підвищення конкурентоспроможності вищих навчальних закладів через інноваційну діяльність. Вісник Східноукраїнського державного університету : науковий журнал. 1998. № 5 (15).
11. 11. Труніна І. M. Дослідження конкурентних переваг суб’єктів підприємницької діяльності в умовах глобалізації. Часопис економічних реформ. 2015. № 3 (19). С. 43–49.
12. Комюніке конференції Європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту. Болонський процес 2020 – Простір європейської вищої освіти у новому десятиріччі (Лувен-ла-Нев, 28–29 квітня 2009 р.). Льовен. URL: https://pedagogy.lnu.edu.ua/departments/pedagogika/ bolon/10.pdf (дата звернення: 11.01.2023).