ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО ТА ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ У СТУДЕНТІВ МИСТЕЦЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ НА ЗАНЯТТЯХ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Автор(и): Кресан О. Д., Смольянінова С. В., Кресан Т. Д.

Місце роботи:

Кресан О. Д.,

кандидат психологічних наук,

доцент кафедри загальної та практичної психології,

Ніжинський державний університет імені М. Гоголя

(16600, Україна, Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Графська, 2,

e-mail: Kresan.olga@ndu.edu.ua)

ORCID: 0000-0002-7982-4533;

 

Смольянінова С. В.,

старший викладач кафедри іноземних мов,

Національна академія образотворчого мистецтва

та архітектури

(04053, Україна, м. Київ, Вознесенський узвіз, 20,

e-mail: Lana_smol@ukr.net)

ORCID: 0000-0002-2727-3178;

 

Кресан Т. Д.,

старший викладач кафедри іноземних мов,

Національна академія образотворчого мистецтва та архітек-тури

(04053, Україна, м. Київ, Вознесенський узвіз, 20,

e-mail: tatiana.kresan@gmail.com)

ORCID: 0000-0002-2727-3178

 

Мова: українська

Науковий вісник Сіверщини. Серія: Освіта. Соціальні та поведінкові науки 2024. № 1(12): 154–168

https://doi.org/10.32755/sjeducation.2024.01.154

Анотація

Стаття присвячена вивченню особливостей розвитку соціального та емоційного інтелекту на заняттях з іноземної мови у студентів мистецьких спеціальностей. Соціальний та емоційний інтелект є важливими для різних сфер життя людини, оскільки підвищують її професійну та особисту успішність і покращують якість її соціальних інтеракцій. Для представників мистецьких професій високий рівень розвитку соціального та емоційного інтелекту сприяє не лише поліпшенню комунікації з реципієнтами мистецтва й художньої творчості, а й допомагає глибше відчути соціальні та емоційні явища, які потребують відображення через мистецтво.

У роботі здійснено аналіз особливостей соціального та емоційного інтелекту як психологічних явищ, їх спільних і відмінних ознак. Шляхом порівняння структурних компонентів соціального та емоційного інтелекту доведений їхній тісний взаємозв’язок і важливість комплексного розвитку для особистості. Здійснено теоретичний аналіз підходів до визначення та розуміння соціального й емоційного інтелекту в сучасній психологічній науці. Авторами проведено емпіричне дослідження рівня розвитку емоційного інтелекту у студентів мистецьких спеціальностей, зокрема зі студентами 2–4 курсів Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури (НАОМА), м. Київ. Методом дослідження був опитувальник емоційного інтелекту Н. Хола, що вимірює загальний рівень емоційного інтелекту, а також його рівень за шкалами.

Результати емпіричного вивчення проблеми показали, що досліджувані студенти мають переважно низький рівень вираження емоційного інтелекту за всіма параметрами застосованої психодіагностичної методики. Запропоновано методи розвитку емоційного інтелекту на практичних заняттях з іноземної мови, обґрунтовано психологічними особливостями студентів і фаховою спрямованістю навчального закладу. Практичне значення результатів цього дослідження полягає у можливості їх застосування на заняттях з іноземної мови зі студентами мистецьких спеціальностей з метою підвищення рівня соціального та емоційного інтелекту.

Ключові слова: соціальний інтелект, емоційний інтелект, заняття з іноземної мови, методи розвитку емоційного інтелекту, емпатійне слухання, емпатійна дискусія, вітагенне навчання.

 

Список використаних джерел:

  1. Кузнєцов М. А., Діомідова Н. Ю. Емоційний інтелект як чинник психоемоційних станів студентів в умовах іспиту. Харків : Діса плюс, 2017. 189 с.
  2. Ляховець Л. О. Соціальний інтелект: поняття, функції, структура. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Психологічні науки. 2013. Вип. 114. С. 128–133. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuPH_2013_114_28 (дата звернення: 20.01.2024).
  3. Лядський І. К. Дячков Д. В. Управління соціальним інтелектом як фактором впливу на формування soft-skills у здобувачів вищої освіти. Таврійський науковий вісник. Розділ Економіка. № 13. С. 24–35.
  4. Марчук С. В. Теоретичний аналіз поняття емоційного інтелекту в психології. Науковий вісник Ужгородського університету.
    Серія: Психологія. Ужгород : Гельветика, 2021. Вип. 3. С. 20–23.
  5. Москаленко М. В. Потенціал дисципліни «іноземна мова» у формуванні емоційного інтелекту студентів технічних закладів вищої освіти / Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка. Young Scientist. № 5.1 (69.1). С. 155–158.
  6. Носенко Е. Л., Коврига Н. В. Емоційний інтелект: концептуалізація феномену, основні функції. Київ, 2003. 159 с.
  7. Скрипник М. І., Кравчинська Т. С., Волинець Н. П. Проєктування сучасного уроку: теорія та практика. Робочий зошит для педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти. Київ : ЦІПО, 2022. 66 с. URL: http://surl.li/etnxk (дата звернення: 20.01.2024).
  8. Фурман В. В. Розвиток емоційного інтелекту в професійному становленні студента. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2018. № 4. С. 155–160.
  9. Шиян Т. В. Розвиток емоційного інтелекту студентів молодших курсів засобами дисципліни «Англійська мова за професійним спрямуванням». Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія». Серія: Педагогіка. Миколаїв, 2012. Вип. 187. Т. 199. С. 92–96.
  10. Barnes H. E. History and social intelligence. New York : A. A. Knopf. 1926. 597p.
  11. Allport G. W. Personality: A Psychological Interpretation. New York, 1937. 516 p.
  12. Bar-On R. Emotional Intelligence in Men and Women: Emotional Quotient Inventory. Technical Manual. Toronto : Multi-Health Systems, 1997.
  13. Kosmitzki C., John O. P. The implicit use of explicit conceptions of social intelligence, Personality and individual Differences, 1993. № 15. Р. 11–23.
  14. Mayer J. D., Salovey P. The Intelligence of Emotional Intelligence. New York, 1993. P. 433–442.
  15. Steiner Claude. Emotional Literacy: Intelligence with a Heart, Personhood Press, Fawnskin, 2003. 192 p.

[collapse]

Повний текст .pdf

©2024. Пенітенціарна академія України