У статті розглянуто особливості дистанційного навчання та його технологій в історичному ракурсі, педагогічні методи та прийоми, які використовуються під час дистанційної форми навчання.

Метою статті є аналіз історико-педагогічних аспектів і теоретичних засад розвитку дистанційного навчання та його запровадження закладами вищої освіти України в сучасних умовах.

Методологія статті. Розгляд змісту понять «дистанційна освіта» й «дистанційне навчання». Розкрито, що дистанційне навчання передбачає здійснення взаємодії між викладачем і студентами на відстані з використанням інформаційних та комунікаційних технологій, які дозволяють забезпечити його в індивідуальній та груповій формах. Встановлено, що в історичній ретроспективі етапи розвитку дистанційного навчання ототожнюються з використанням односторонньої передачі інформації (радіо, телепередачі, відеозаписи), кейс-навчанням, двостороннім зв’язком (консультації, листування тощо), трансляційним навчанням (конференції, форуми, комп’ютерні технології та освітні платформи тощо). Продемонстровано переваги та недоліки синхронного й асинхронного навчання. Теоретичну основу дистанційного навчання представлено через дидактичні методи навчання, науково-методичне забезпечення, принципи дидактики.

Результати. Аналіз історичних етапів розвитку дистанційного навчання дозволив виділити особливості використання дидактичних моделей, методик, комп’ютерних технологій (мережеве навчання, інтерактивне онлайн-навчання, електронна пошта, Web, мультимедійні програми, ігри, навчальні платформи тощо). Доведено, що ефективність дистанційного навчання залежить від урахування індивідуальних особливостей суб’єкта учіння, дотримання відповідного темпу подачі матеріалу та контролю засвоєних студентом знань і вмінь, професійної спрямованості навчання, змістовного наповнення, розвитку індивідуальної і групової творчості та компетентностей, які задекларовані в освітній програмі.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони дозволяють обрати викладачу перевірені часом методи і технології дистанційного навчання, врахувати їхні переваги та недоліки в освітньому процесі.

Ключові слова: дидактичні принципи дистанційного навчання, передача інформації засобами зв’язку, онлайн-сервіси, переваги та недоліки дистанційного навчання, етапи розвитку сучасного дистанційного навчання.

Список використаних джерел

1. Андреев А. А., Солдаткин В.И. Дистанционное обучение: сущность, технология, организация. Москва: МЭСИ, 1999. 196 с.
2. Биков В. Ю., Кухаренко В. М., Сиротенко Н. Г., Рибалко О. В., Богачов Ю. М. Технологія створення дистанційного курсу: навч. посіб. Київ: Міленіум, 2008. 324 с.
3. Бублик В. В. Шляхами дистанційної освіти та електронного навчання. Наукові записки НаУКМА. Серія: Комп’ютерні науки. Т. 1. С. 4–9.
4. Василенко Ю. М. Становлення та розвиток дистанційного навчання в Україні. URL : https://www.sworld.com.ua/konfer28/612.pdf (дата звернення: 12.04.2022).
5. Власенко Л. В., Шинкаренко Н. В. Методи дистанційного навчання. URL: http://dspace.nuft.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/5006/3/ pdf (дата звернення: 21.04.2022).
6. Карпенко М. М. Розвиток дистанційного навчання як відповідь на сучасні виклики для України. URL: http://sp.niss.gov.ua/content/ articles/files/18-1435918091.pdf (дата звернення: 03.04.2022).
7. Муковіз О. П. Розвиток дистанційного навчання у педагогічній теорії та практиці. Педагогічна освіта: теорія і практика. 2012. Вип. 12. С. 109–114.
8. Мястковська М. О. Світові тенденції розвитку дистанційної освіти та перспективи для України. Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка. 2015. Вип. 21. С. 256–258.
9. Огієнко О. І. Дистанційна педагогічна освіта: вітчизняний та зарубіжний досвід: методичні рекомендації. URL: http://ipood.com.ua/ data/NDR/Information_technology/2012_Ogienko_recomend.pdf (дата звернення: 15.04.2022).
10. Осадчий В. В. Методи, форми та засоби професійної підготовки учителів-тьюторів в умовах дистанційної форми навчання. URL: https://www.sportpedagogy.org.ua/html/journal/2010-06/10ovvdft.pdf (дата звернення: 12.04.2022).
11. Пилаєва Т. Історія розвитку дистанційної освіти в світі. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Педагогічні науки. Вип. 147. С. 114–118.
12. Плющ В. М., Равлів Ю. А. Становлення дистанційного навчання в Україні. Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Вип. 37. С. 24–30.
13. Про ключові зміни в освіті, впроваджені через карантин. Офіційний сайт МОН України. URL: https://moodle.org/course/view.php? id=17228 http://mon-covid19.info/ (дата звернення: 10.04.2022).
14. Третяк О. С., Чебоненко С. О., Мошта І. М. Педагогічні умови формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців соціономічних професій. Науковий вісник Сіверщини. Серія: Освіта. Соціальні та поведінкові науки. 2021. № 1 (6). С. 133–147.
15. Ушкаленко І. М., Зелінська Ю. С. Дистанційна форма навчання у вищих навчальних закладах України та інших країнах світу. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/4_2018/63.pdf (дата звернення: 14.04.2022).
16. Янченко Т. В. До витоків становлення дистанційної освіти. Історія та філософія освіти в незалежній Україні: здобутки і стратегії: зб. тез Всеукраїнської наук.-практ. конф. (м. Київ, 20 трав. 2020 р.). Київ: Ін-тут педагогіки НАПН України, 2020. С. 61–64.
17. The University of Chicago. URL: https://history.uchicago.edu (дата звернення: 14.04.2022).
18. Sir Isaac Pitman. The knight of the pen. Australian town and country journal. 9 Jun. P. 31. URL : https://trove.nla.gov.au/newspaper/article/71214835 (дата звернення: 14.04.2022).