ПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ПОВЕДІНКОВИХ ЗМІН У ДІТЕЙ УНАСЛІДОК ТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСУ ВІЙНИ В УКРАЇНІ

Автор(и): Оверчук В. А.

Місце роботи:

Оверчук В. А.,

доктор економічних наук,
кандидат психологічних наук, професор,

завідувач кафедри психології,

Донецький національний університет імені Василя Стуса

(21050, м. Вінниця, вул. Янгеля, 4, e-mail: vik.over030506@gmail.com)

ORCID 0000-0002-7744-9346

 

Мова: українська

Науковий вісник Сіверщини. Серія: Освіта. Соціальні та поведінкові науки. 2022. № 2(9): 152–163

https://doi.org/10.32755/sjeducation.2022.02.152

Анотація

Стаття присвячена особливостям психологічної травматизації дітей різних вікових груп унаслідок військової агресії Росії проти України. Особливою категорією, що зазнає психотравми, є діти, стрес яких може посилюватися через поведінку дорослих, які відчувають страх, тривогу та безпорадність у реаліях війни. Авторка звертає увагу на те, що батьки можуть стати джерелом передачі психотравми своїм ще не народженим дітям через непомітні, але спадкові зрушення в геномі та під впливом постійної тривоги, спричиненої досвідом війни. Таким чином, страждання можуть передаватися поколінням. Емоційним відгуком на воєнні події на сході країни може бути травматичний стрес у дітей і дорослих. Авторка виділила й описала п’ять основних типів травматичних подій, які особливо часто в майбутньому відповідають за психічні та фізичні страждання: емоційне нехтування, емоційне й фізичне насильство, сексуальна агресія і сексуальне насильство. Проаналізовані закономірності ранньої психологічної травматизації, негативні зміни поведінки через розрив у стосунках з близьким дорослим. У статті виокремлені особливості поведінкових проявів дітей, які пережили травматичний досвід, з урахуванням віку, а саме дітей дошкільного віку, дітей молодшого шкільного віку та підлітків. Розглянуті основні види безпосередніх або відстрочених реакцій, що демонструються дітьми в результаті переживання травматичної ситуації: експресивні реакції, контролюючі реакції, шокові реакції. Окрему увагу приділено психологічним механізмам захисту, за допомогою яких дитина прагне впоратися з травматичною ситуацією. Отримані авторкою результати доводять необхідність подальшого вивчення ресурсів для подолання стресу війни в дітей та підлітків, формування їхньої стресостійкості на різних рівнях: індивідуальному, соціальному, культурному.

Ключові слова: діти та підлітки, війна, стрес, психологічна травма, травматичні події, рання психологічна травматизація, психологічні механізми захисту.

Список використаних джерел

  1. Бурмистрова Є. В. Психологическая помощь в кризисных ситуациях (предупреждение кризисных ситуаций в образовательной среде) : методические рекомендации для специалистов системы образования. Москва : МГППУ, 2006. 96 с.
  2. Романовська Д. Д., Ілащук О. В. Профілактика посттравматичних стресових розладів: психологічні аспекти / методичний посібник. Чернівці : «Технодрук», 2014. 133 с.
  3. Бриш К. Х. Розлади прив’язаності від теорії до терапії : посібник / пер. з нім. Ю. Ковалів. Львів, 2012. 314 с.
  4. Парамджит Т., О’Доннелл Дж., О’Доннелл Д. Наслідки впливу дітей на війну та тероризм. Клінічний огляд дитячої та сімейної психології. № 4. 2013. С. 245–258.
  5. Богданов С. О., Гніда Т. Б., Залевська О. В., Лунченко О. В., Панок В. Г., Соловйова В. В. Корекційно-розвиткова програма формування стресостійкості до стресу в дітей дошкільного віку та школярів «Безпечний простір» : навчально-методичний посібник / Київ : НАУКМА, ТОВ «Гліф Медіа». 2017. 208 с.
  6. Сапіга С. В., Лях Т. Л. Методичні рекомендації щодо організації літнього оздоровлення дітей із числа внутрішньо переміщених осіб у скаутських таборах / Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Національна організація скаутів України». Київ, 2017. 51 с.

[collapse]

Повний текст .pdf

©2024. Пенітенціарна академія України