Метою статті є визначення особливостей формування креативності у здобувачів вищої освіти засобами навчальної дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням». Для досягнення поставленої мети було використано комплекс загальнонаукових (аналіз наукової літератури, узагальнення й систематизація, зіставлення наукових поглядів) і педагогічних (моделювання навчальних ситуацій, спостереження за освітнім процесом, розроблення й апробація системи завдань) методів.

Доведено, що формування креативності у здобувачів вищої освіти засобами навчального курсу «Українська мова за професійним спрямуванням» передбачає науково обґрунтований підхід викладача до відбору методичного інструментарію. У цьому контексті традиційні й інноваційні методи навчання було розподілено на кілька груп: до першої групи увійшли методи, спрямовані на розвиток емоційно-вольової сфери майбутніх фахівців; до другої групи віднесено методи, що передбачали активізацію й посилення уже сформованих мотивів, трансформацію зовнішніх стимулів у внутрішню сферу особистості, перетворення їх на мотиви. Третя група методів передбачає орієнтацію на когнітивну сферу особистості здобувача вищої освіти, а отже, ці методи спрямовані на пошук і засвоєння різноманітної інформації, формування вмінь і навичок аналізу творів різних видів мистецтва, наукових і публіцистичних текстів тощо, а також розширення ерудиції. До четвертої групи увійшли методи, метою застосування яких було формування практичних умінь і навичок оперування різноманітним навчальним матеріалом, передавання інформації за допомогою різних засобів трансляції і її репрезентація. До п’ятої віднесено методи рефлексивного характеру, спрямовані на формування здатності до оцінювання власної діяльності, наявних знань, умінь і навичок, а також на актуалізацію та розвиток здатності студентів до самоконтролю й самооцінювання в різних видах діяльності. З’ясовано, що ефективність формування креативності здобувачів вищої освіти залежить від оптимального підбору й поєднання методів, врахування принципів індивідуалізації й диференціації.

Ключові слова: креативність, здобувачі вищої освіти, методи, навчальна дисципліна, завдання.

Список використаних джерел

1. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія : підручник для студ., аспір. та молодих викл. вузів. Київ : Либідь, 1998. 557.
2. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. Київ, 1997. 373 с.
3. Лілік О., Бивалькевич Л., Перинський Ю. Вплив соціальної рефлексії на професійне спілкування викладача педагогічного закладу вищої освіти. Вісник Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка. 2022. Вип. 18 (174). С. 129–137.
4. Марко М. М. Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування навчально-ігрових технологій у професійній діяльності : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04. Мукачево, 2018. 272 с. https://doi.org/10.21303/2504-5571.2017.00406
5. Милославский И. Г. Креативный или творческий? Известия. 2009. 1 июня. С. 3.
6. Фромм Е. Здорове суспільство. Київ, 2021. 528 с.
7. Шумейко З. Є., Мошта І. М. Українська мова (за професійним спрямуванням) : навч.-метод. посіб. (курс лекцій). Чернігів : Академія Державної пенітенціарної служби, 2021. 153 с.