У статті аналізуються дискусії щодо того, чи є вдячність переживанням або особистісною рисою і частиною світогляду. Показано, що дослідники зосередилися на двох складових вдячності: когнітивній (раціональна оцінка корисності дій інших чи певних подій) та афективній (переживання комплексу позитивних емоцій – радості, захоплення). Останнім часом набула поширення думка, що вдячність є особистісною рисою. На наш погляд, вдячність є базовою життєвою настановою, що проявляється в когнітивному аспекті – оцінці того, що в людини наявне, усвідомленні часової перспективи життя, розумінні проявів позитивності (імпліцитній теорії позитивного світу), в афективному аспекті – переживанні специфічних емоцій (радості, натхнення, благоговіння, захопленості, розчуленості) під час зустрічі з певними об’єктами, які фактично обирає сама людина, у поведінковому аспекті – контролі власної уваги для зосередження на позитивному в плинний момент, а також обранні більш оптимальних стратегій реагування.

Дослідження впливу вдячності на переживання благополуччя та його окремих аспектів довели, що існують складні взаємообернені зв’язки між вдячністю і параметрами благополуччя особистості. З одного боку, вдячність сприяє фор­муванню позитивних взаємин, оскільки особа спонукає оточення виправдовувати її надії. З іншого, вдячність зменшує гедоністичну адаптацію і спонукає саму особу не сприймати позитивні аспекти свого життя як належні, стає таким чином особистісним ресурсом під час переживання стресу.

Існують формалізовані суспільні практики вдячності – певні ритуали прояву вдячності в чітко зазначені «святкові» дні. Реальне здійснення акту подяки має відносно низький ефект. Найбільш дієвими особистісними практиками вдячності вважаються когнітивні – актуалізація переживання вдячності через підвищення уваги до дрібних деталей та усвідомлення їх значущості при зниженні орієнтації на справедливий обмін зі світом. Зокрема складання в різноманітній формі переліків речей та явищ, за які людина вдячна, розв’язання гіпотетичних ситуацій, написання листів подяки тощо. Під час застосування таких практик важливою є різноманітність для збереження мотивації особистості їх застосовувати.

Ключові слова: вдячність, благополуччя особистості, позитивні емоції, практики вдячності, оптимальне функціонування.

Список використаних джерел

1. Ортега-и-Гассет Х. Восстание масс. Психология масс. Хрестоматия / Ред.-сост. Д.Я. Райгородский. Самара: БАХРАХ-М, 2006. С. 195–314.
2. Клифтон Д., Рат Т. Сила оптимизма: Почему позитивные люди живут дольше. Москва: Альпина Паблишер, 2014. 107 с.
3. Нельсон Н. С., Калаба Д. Л. Сила благодарности: Ключ к полноценной жизни. Москва: София, 2005.
4. Метьюз Е. Щастя поруч! Знайди себе у роботі і житті. Київ: Форс Україна, 2021. 176 с.
5. Хибберт Н. Имею право. Книга о счастье по твоим правилам. Москва: Комсомольская правда, 2021. 184 с.
6. Бірон Б. В., Портянкіна К. О. Вплив вдячності на переживання творчою особистістю стресових подій. Теоретичні і прикладні проблеми психології. Том 2. № 5. С. 26–36.
7. Корчакова Н. В. Стратегії вдячності як елемент просоціальної поведінки. Психологія: реальність і перспективи. 2013. Вип. 2. С. 90–95.
8. Lyubomirsky, S. (2007), The How of Happiness; A New Approach to Getting The Life You Want, Penguin Books.
9. Watson, D. and Naragon-Gainey, K. (2010), “On the specificity of positive emotional dysfunction in psychopathology: Evidence from the mood and anxiety disorders and schizophrenia/ schizotypy”, Clinical psychology review,30, No. 7, pp. 839–848.
10. Wood, A. M., Maltby, J., Stewart, N., Linley, P. A. and Joseph, S. (2008), “A social-cognitive model of trait and state levels of gratitude”, Gratitude, Vol. 8, pp. 281–290.
11. Wood, A. M., Joseph, S. and Maltby, J. (2009), “Gratitude predicts psychological well-being above the big five facets”, Personality and Individual Differences, Vol. 46, pp. 443–447.
12. McCullough, M. E., Kilpatrick, S. D., Emmons, R. A. and Larson, D. B. (2001), “Is gratitude a moral affect?”, Psychological Bulletin, Vol. 127, pp. 249–266.
13. Emmons, R. and McCullough, M. (2003), “Counting blessings versus burdens: an experimental investigation of gratitude and subjective well-being in daily life”, Journal of personality and social psychology, Vol. 84, No. 2, pp. 377–389.
14. Emmons, R. A. and Stern, R. (2013), “Gratitude as a psychotherapeutic intervention”, Journal of Clinical Psychology, Vol. 69, No. 8, pp. 846–855.
15. Wood, A. M., Froh, J. J. and Geraghty, A.W.A. (2010), “Gratitude and well-being: A review and theoretical integration”, Clinical psychology review, Vol. 30, No. 7, pp. 890–905.
16. Кислица Г. К. Исследование феноменологии переживания благодарности. Вестник СПбГУ. Сер. 16. 2016. № 3. С. 65–74.
17. Кляйн М. Зависть и благодарность. Исследование бессознательных источников. Санкт-Петербург: Б.С.К., 1997. 93 с.
18. Нартова-Бочавер С. К., Кислица Г. К. Переживание благодарности как личностный ресурс: к постановке проблемы. Психологический журнал. 2017. Т. 38. № 6. С. 42–51. DOI: 7868/S0205959217060046.
19. DeShea, L. A. (2003), “Scenario-based scale of willingness to forgive”, Individual Differences Research, Vol. 1, No. 3, pp. 201–217.
20. Farwell, L. and Wohlwend-Lloyd, R. (1998), “Narcissistic processes: Optimistic expectations, favorable self-evaluations, and self-enhancing attributions”, Journal of personality, Vol. 66, No. 1, pp. 65–83. DOI: 10.1111/1467-6494.t01-2-00003.
21. Maltby, J., Day, L. and Barber, L. (2004), ‘Forgiveness and mental health variables: Interpreting the relationship using an adaptional-continuum model of personality and coping”, Personality and Individual Differences, Vol. 37, pp. 1629–1641. DOI: 10.1016/j.paid.2004.02.017.
22. Tsang, J.-A. (2006), “Gratitude and prosocial behavior: An experimental test of gratitude”, Cognition and emotion, Vol. 20, No. 1, pp. 138–148.
23. Lambert, M. N., Clark, S. M., Durtschi, J. A. and Fincham, F. D. (2010), “Benefits of expressing gratitude: Expressing gratitude to a partner changes one’s view of the relationship”, Psychological science, Vol. 21, No. 4, pp. 574–580. DOI: 1177/0956797610364003.
24. Данильченко Т. В. Суб’єктивне соціальне благополуччя: психологічний вимір. Чернігів: видавництво «Десна Поліграф», 2016. 544 с.
25. Шибутани Т. Социальная психология. Ростов-на-Дону: Феникс, 1999. 544 с.
26. Algoe, S. B., Haidt, J. and Gable, S. L. (2008), “Beyond reciprocity: Gratitude and relationships in everyday life”, Emotion, Vol. 8, No. 3, pp. 425–429.
27. Algoe, S. B., Gable, S. L. and Maisel, N. C. (2010), “It’s the little things: Everyday gratitude as a booster shot for romantic relationships”, Personal Relationships, Vol. 17, pp. 217–233.
28. Wood, A. M., Joseph, S. and Linley, P. A. (2007), “Coping style as a psychological resource of grateful people”, Journal of Social and Clinical Psychology, Vol. 26, pp. 1108–1125.
29. Fredrickson, B. L. (2004), “Gratitude, like other positive emotions, broadens and builds”, in Emmons, R. A. and McCullough, M. E. (Eds.), The psychology of gratitude, Oxford University Press, New York, pp. 145–166. DOI: 1093/asprof:oso/9780195150100.003.0008.
30. Bao, J. and Lyubomirsky, S. (2014), “Making it last: Combating hedonic adaptation in romantic relationships”, The Journal of Positive Psychology, Vol. 8, No. 3, pp. 196–206.
31. Sheldon, K. M., Boehm, J. K. and Lyubomirsky, S. (2012), “Variety is the spice of happiness: The hedonic adaptation prevention (HAP) model”, in David, S. A., Boniwell, I. and Ayers, A. C. (Eds.), Oxford handbook online,1–18. DOI: 10/1093/oxfordhb/9780199557257.013.0067.
32. Далай-Лама, Экман П. Мудрость Востока и Запада. Психология равновесия. Санкт-Петербург: Питер, 2011. 304 с.
33. Joseph, S. and Linley, P. A. (2005), “Positive adjustment to threatening events: An organismic valuing theory of growth through adversity”, Review of General Psychology, 9, pp. 262–280.
34. Linley, P. A., Maltby, J., Wood, A. M., Joseph, S., Harrington, S., Peterson, C., et al. (2007). “Character strengths in the United Kingdom: The VIA inventory of strengths”, Personality and Individual Differences, 43, pp. 341–351.
35. Emmons, R. A. and Shelton, C. M. (2002), “Gratitude and the science of positive psychology”, in Snyder, C. R. and Lopez, S. J. (Eds.), Handbook of positive psychology, Oxford University press, pp. 459–471.
36. Watkins, P., Woodward, K. and Stone, T. (2003), “Gratitude and happiness: Development of a measure of gratitude, and relationships with subjective well-being”, Social Behavior and Personality, Vol. 31, pp. 431–452.
37. Seligman, M. (2011), Flourish: A visionary new understanding of happiness and well-being, Free press, New-York.
38. McCullough, M. E., Emmons, R. A. and Tsang, J. (2002), “The Grateful Disposition: A conceptual and Empirical Topography”, Journal of Personality and Social Psychology, Vol. 82, pp. 112–127.