СПЕЦИФІКА ЗАСТОСУВАННЯ МАТЕМАТИКО-СТАТИСТИЧНИХ МЕТОДІВ В УКРАЇНСЬКИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ  БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСОБИСТОСТІ

Автор(и): Данильченко Т. В.

Місце роботи:

Данильченко Т. В.,

доктор психологічних наук, доцент; професор кафедри психології,

Академія Державної пенітенціарної служби, м. Чернігів, Україна

ORCID: ORCID: 0000-0001-8809-0132

Мова: українська

Науковий вісник Сіверщини. Серія: Освіта. Соціальні та поведінкові науки 2021. № 1(6): 56-76

https://doi.org/10.32755/sjeducation.2021.01.056

Анотація

Благополуччя особистості стало активно досліджуватися останні два десятиліття виходячи з запитів суспільної практики. Однак воно є надзвичайно складним мультиконцептом, що важко верифікується. В статті аналізуються математико-статистичні методи, які використані в українських дослідженнях феномену благополуччя особистості за останні п’ять років. Показано, що по-перше, у вітчизняних публікаціях (особливо статтях) зазначенню математико-статистичних методів не надають належного значення. По-друге, типовими задачами при вивченні благополуччя особистості є опис первинних даних, вивчення схожості (t-критерій Стьюдента, U-критерій Манна-Уїтні, H-критерій Краскала-Уоллеса, Т-критерій Вілкоксона, ANOVA) та дослідження залежностей (коефіцієнт кореляцій Пірсона, коефіцієнт рангової кореляції Спірмена). По-третє, кореляційний аналіз протягом останніх п’яти років продовжує залишатися одним із основних статистичних засобів аналізу при вивченні зв’язків благополуччя з іншими психологічними феноменами. Оскільки благополуччя є надскладною системою, для якої характерно наявність рекурентних зв’язків та нелінійність, важливо звертатися до синергетичної парадигми та до сучасних математико-статистичні засоби аналізу даних (Data mining), що дають можливість характеризувати системи, яким притаманні неоднозначність і невизначеність. По-четверте, застосування нових сучасних статистичних методів наразі не поширене. При вивченні феномену благополуччя особистості триває практика обробки невеликих баз даних в межах прикладної статистики. Структурне моделювання, яке дає можливість підтверджувати багатомірні моделі благополуччя, мало поширене. Перспективним є використання мереж довіри Байєса, які базуються на понятті суб’єктивної вірогідності, тобто орієнтовані не стільки на вивчення об’єктивної реальності, скільки на з’ясування уявлень окремого індивіда про неї.

Ключові слова: психологічне благополуччя, математико-статистичний аналіз, суб’єктивне благополуччя, моделювання, благополуччя особистості.

Список використаних джерел

  1. Габа І.Н. Психологічне благополуччя студентської молоді: гендерний аспект. Теорія і практика сучасної психології. 2019. №1. Том 1. С. 150–154.
  2. Ма Ф., Шевченко Р.П, Каргіна Н.В. Уявлення студентської молоді про психологічне благополуччя: результат контент-аналізу творів. Insight: the psychological dimensions of society. 2020. Випуск 3. С. 44–55. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2020-3-3
  3. Левіт Л.З. Психологія розвитку й реалізації життєвого потенціалу суб’єкта: Дис. докт. псих. наук: 19.00.01. Київ, 2016. 605 с.
  4. Cummins, R. (1995), “On the trail of the gold standard for life satisfaction”, Social Indicators Research, Vol. 35, PP. 179–200.
  5. Danilchenko, T.V. (2018), “Gender differences of experiencing of subjective social well-being”, European Journal of Education and Applied Psychology, No. 1(1), PP. 1–10.
  6. Арзамасцев А.А., Зенкова Н.А. Моделирование психологического теста с помощью аппарата искусственных нейронных сетей. Вестник Тамбовского государственного университета. 2005. Т. 10. Вып. 2. С. 176–183.
  7. Зенкова Н.А. Моделирование на основе искусственных нейронных сетей как метод исследования в психологической науке. Вестник Тамбовского государственного университета. 2009. Т. 14. Вып. 3. С. 577–590.
  8. Чубукова И.А. Data Mining: уч. пос. М.: Интернет-Университет Информационных Технологий; БИНОМ. Лаборатория знаний, 2008. 382 с.
  9. Minkov, M. (2009), “Predictors of Differences in Subjective Well-Being Across 97 Nation”, Cross-Cultural Research, Vol. 43, Issue 2, PP. 152–179.
  10. Gallagher, M.W., Lopez, S.J. and Preacher, K.J. (2009), “The Hierarchical Structure of Well-Being”, Journal of Personality, Vol. 77, No. 4, PP. 1025–1049.
  11. Hisanaga, A. (2012), “The relationship between dialectical self and hedonic, eudaimonic, and social well-being” [electronic resource], Masters Theses, Paper 988. Retrieved from: http://thekeep.eiu.edu/theses/988
  12. Василець Н.М. Психологічне благополуччя особистості як чинник довіри громадян до працівників органів внутрішніх справ. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2016. №1. С. 12–20.
  13. Єрмолаєва Є.С. Параметри психологічного благополуччя студентів. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2017. Випуск 4. Том 2. С. 36–40.
  14. Харченко А.С., Гончарова Н.О. Особливості психологічного благополуччя студентів із різним типом спрямованості. Психологія і особистість. 2017. № 2 (12). С. 186–194.
  15. Талько А.З. Чинники психологічного благополуччя у підлітковому віці. Актуальні проблеми особистісного зростання: Збірник наукових праць [за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції для молодих учених (м. Житомир, 19 квітня 2019 року)]. Житомир, Вид-во ЖДУ імені Івана Франка, 2019. С. 128–130.
  16. Карамушка Л.М., Клочко А.О. Суб’єктивне благополуччя менеджерів освітніх організацій: зв’язок з інноваційними стилями управління. Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. 2020. Том І. Випуск 55. С.16–23.
  17. Ігумнова О.Б., Джигун Л.М., Руденок А.І. Психологічне благополуччя майбутніх психологів з різними типами мотивації досягнень. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка. Психологія. 2020. №1(16). С. 164–172.
  18. Дворник М.С. Електронна підтримка психологічного благополуччя військовослужбовців: первинний аналіз даних. Проблеми політичної психології. 2020. Випуск 9. Том 23. С. 54–71. https://doi.org/10.33120/popp-Vol23-Year2020-46
  19. Ковтун В. Особливості психологічного благополуччя на різних етапах онтогенезу. Актуальні проблеми особистісного зростання: Збірник наукових праць за матеріалами І-ї регіональної студентської конференції. Житомир: ЖДУ імені Івана Франка, 2017. С. 35–37.
  20. Мельник О.В., Лукомська С.О. Психологічне благополуччя як чинник соціальної адаптації учасників АТО. Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Том XIV: Методологія і теорія психології. Випуск 1. Київ – Ніжин. Видавець «ПП Лисенко М.М.». 2018. С. 233–242.
  21. Березовська Л.І. Вплив соціальних мереж на психологічне благополуччя особистості. Вісник Національного університету оборони України. 2020. №2(55). С.28–36.
  22. Федотова Т. Особливості вияву суб’єктивного благополуччя як показника психічного здоров’я особистості (на прикладі працівників державної служби). Психологічні перспективи. 2018. Випуск 31. С. 280–291.
  23. Малімон Л.Я. Взаємозв’язок психологічного благополуччя і задоволеності працею персоналу державної служби. Психологічне здоров’я персоналу організацій в умовах пандемії COVID-19: проблеми та технології забезпечення: матеріали ХІV Міжнародної науково-практичної онлайн-конференції з організаційної та економічної психології (21 травня 2020 року). Київ – Біла Церква, 2020. С. 109–112.
  24. Данилюк І.В., Купрєєва О. Психологічне благополуччя в просторі самореалізації студентської молоді. Щастя та сучасне суспільство: збірник матеріалів міжнародної наукової конференції (Львів, 20-21 березня 2020 р.). Львів: СПОЛОМ, 2020. С. 63–66.
  25. Юрчинська Г.К., Грузинова К.М. Компоненти психологічного благополуччя як індикатори самореалізації особистості. Благополуччя особистості vs благополуччя середовища антиномія сучасного способу життя: матеріали науково-практичного круглого столу (21 квітня 2019 року, Київ). К.: Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2019. С. 56–58.
  26. Погорільська Н.І., Марініна В.М. Зв’язок рис особистості та благополуччя в юнацькому віці. Благополуччя особистості vs благополуччя середовища антиномія сучасного способу життя: матеріали науково-практичного круглого столу (21 квітня 2019 року, Київ). К.: Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2019. С. 34–36.
  27. Ковальчук О.С., Канциренко О.В. Взаємозв’язок соціальної відповідальності як цінності з психологічним благополуччям української молоді. Організаційна психологія. Економічна психологія. 2016. № 1. С. 37–44.
  28. Шиліна А.А., Хрепливець М.А. Взаємозв’язки суб’єктивного відчуження та психологічного благополуччя. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2018. Випуск 1. Том 1. С. 222–227.
  29. Діомідова Н.Ю., Шайхлісламов З.Р., Лазоренко Т.М. Емоційний інтелект як фактор психологічного благополуччя майбутніх психологів. Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Психологія. Випуск 62. 2020. С.108–122.
  30. Жарікова С.Б. Гендерна специфіка взаємозв’язку психологічного благополуччя та диференційних типів рефлексії у студентів-першокурсників. Теорія і практика сучасної психології. 2019. №6. Том 1. С. 43–46.
  31. Грузинова К.М. Особливості взаємозв’язку основних компонентів світогляду із психологічним благополуччям. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2020. Випуск 3. С. 14–22.
  32. Рєпіна О.Г., Дегтярьов Д.А. Процедури підвищення якості статистичної обробки при аналізі емпіричних даних у психологічних дослідженнях. Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Психологія». 2010. Вип. 16. №9/1. С.87–92.
  33. Бевзенко Л.Д. Социальная самоорганизация. Синергетическая парадигма: возможности социальных интерпретаций. К.: Институт социологии НАН Украины. 2002. 437 с.
  34. Круглов К.О., Блискун О.О. Особливості суб’єктивного соціального благополуччя молодих співробітників в організації. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2020. Випуск 4. С.100–107.
  35. Гранкіна-Сазонова Н.В. Психологічне благополуччя та життєстійкість студентів-психологів як важливі чинники освоєння професії. Psychological Journal. 2018. №7(17). С. 23–42.
  36. Шамич О.М. Психологічні фактори суб’єктивного благополуччя паралімпійців. Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. 2019. Том VI. Випуск 15. С.376–384.
  37. Бірон Б.В. Позитивні особистісні риси як предиктори соціального благополуччя. Теоретичні і прикладні проблеми психології. 2018. №47(3). С. 26–37.
  38. Волинець Н.В. Структурні компоненти особистісного благополуччя в середовищі професійної діяльності. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: Психологічні науки. 2019. №1(12). С. 33–54.
  39. Павленко Г.В. Особистісні диспозиції як ресурс психологічного благополуччя в умовах невизначеності. Дис. докт. філософії. Спеціальність 053 – Психологія. Харків, 2020. 289 с.
  40. Каргіна Н.В. Ресурси та чинники психологічного благополуччя особистості. Дис. канд. псих. наук. 19.00.01. Одеса, 2018. 269 с.
  41. Єзерська Н.В. Психологічні чинники суб’єктивного благополуччя підлітків в умовах спеціалізованої школи-інтернату. Дис. канд. псих. наук. 19.00.07. Київ, 2018. 247 с.
  42. Гуляєва О.В. Чинники психологічного благополуччя у студентів з обмеженими можливостями здоров’я. Дис. канд. псих. наук. 19.00.01. Харків, 2018. 207 с.
  43. Данильченко Т.В. Психологія суб’єктивного соціального благополуччя. Дис. докт. псих. наук. 19.00.05. Київ, 2018. 556 с.
  44. Волинець Н.В. Психологія особистісного благополуччя персоналу Державної прикордонної служби України. Дис. докт. псих. наук. 19.00.01. Київ, 2020. 543 с.
  45. Тітов І.Г., Тітова Т.Є., Седих К.В., Giacomuzzi S., Ertl M., Rabe M. Психологічне благополуччя особистості в період пандемії COVID-19. Психологія і особистість. 2020. №2(18). C. 55–76.
  46. Гімаєва Ю.А., Малофейкіна К.О. Особистісна зрілість та суб’єктивне благополуччя в студентів денної та заочної форми навчання в університеті. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Психологія. 2019. Випуск 67. С. 15–24. https://doi.org/10.26565/2225-7756-2019-67-02
  47. Штепа О.С. Психологічна ресурсність як критерій індивідуального здоров’я. Проблеми сучасної психології. 2016. Випуск 32. С. 571–585.

[collapse]

Повний текст .pdf

©2024. Пенітенціарна академія України