ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ТА СУБ’ЄКТИВНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ СТУДЕНТСЬКО-КУРСАНТСЬКОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Автор(и): Волеваха І. Б., Степура Д. А.

Місце роботи:

Волеваха І. Б.,

кандидат психологічних наук,
доцент, доцент кафедри психології,

Академія Державної пенітенціарної служби

(14000, Україна, м. Чернігів, вул. Гонча, 34,

e-mail: volevalha_iryna@ukr.net)

ORCID: 0000-0002-7525-0878;

 

Степура Д. А.,
курсантка 3-го курсу спеціальності «Психологія»,

Академія Державної пенітенціарної служби

(14000, Україна, м. Чернігів, вул. Гонча, 34,

e-mail: stepuradarina@gmail.com)

 

Мова: українська

Науковий вісник Сіверщини. Серія: Освіта. Соціальні та поведінкові науки 2023. № 2(11): 52–62

https://doi.org/10.32755/sjeducation.2023.02.052

Анотація

Дослідження присвячене виявленню впливу стресу в умовах невизначеності на психологічне здоров’я та суб’єктивне благополуччя особистості.

Поняття «психологічне здоров’я» трактується авторами як певний вид самопочуття, коли особистість сприймає своє життя сповненим сенсу, має достатньо душевних сил та бажання до руху вперед, особистісного зростання і здійснює спрямовану діяльність відповідно до своїх цілей та цінностей. Психологічне благополуччя розглядається як ключовий елемент психічного і психологічного здоров’я та буття людини, а також критерій якості життя особистості.

Ситуація невизначеності, що стає все більш притаманною сучасному суспільству, зумовлена швидким зростанням різноманітних змін, що відбуваються в ньому. Соціальна нестабільність відображається у свідомості людини і призводить до відчуття невпевненості у завтрашньому дні, страхів і тривог. Ситуація невизначеності ставить підвищені вимоги до активності людини і потенційно може перешкоджати нормальному функціонуванню психіки, виступаючи потужним стресором, який негативно впливає на фізичне, психічне і психологічне здоров’я.

Була висунута гіпотеза дослідження, що переживання стресу невизначеності негативно впливає на показники психологічного здоров’я особистості та рівень її суб’єктивного благополуччя. В емпіричному дослідженні взяли участь 316 респондентів (студентів та курсантів). Було використано такі методики: 1. Шкала задоволеності життям Е. Дінера (Satisfaction With Life Scale); 2. Методика «Індивідуальна модель психологічного здоров’я» О.В. Козлова; 3. Шкала стресу невизначеності USS-10 (10-item Chinese Uncertainty Stress Scale).

Результати проведеного емпіричного дослідження показали негативний вплив ситуації невизначеності на рівень суб’єктивного благополуччя особистості, а також на такі складові її психологічного здоров’я, як цілепокладання, впевненість у собі, прагнення до інтелектуального розвитку, орієнтація на соціальну взаємодію, що свідчить про підтвердження гіпотези.

Ключові слова: психологічне здоров’я, психологічне благополуччя, невизначеність, стрес невизначеності, задоволеність життям.

Список використаних джерел

  1. Гусєв А. І. Толерантність до невизначеності як чинник розвитку ідентичності особистості : дис. … канд. психол. наук : 19.00.07. Київ, 2009. 233 с.
  2. Козлов А. В. Методика диагностики психологического здоровья. Perspectives of Science and Education. 2014. № 6 (12). С. 110–117.
  3. Коцан І. Я., Ложкін Г. В., Мушкевич М. І. Психологія здоров’я людини / за заг. ред. І. Я. Коцана. Луцьк : Вежа, 2011. 430 с.
  4. Леонтьев Д. А. Вызов неопределенности как центральная проблема психологии личности. Психологические исследования. 2015. Т. 8. № 40.
  5. Лушин П. В. Экологичная помощь личности в переходный период: экофасилитация : монография. Київ, 2013. 296 с.
  6. Осин Е. Н., Леонтьев Д. А. Краткие русскоязычные шкалы диагностики субъективного благополучия: психометрические характеристики и сравнительный анализ. Мониторинг общественного мнения: экономические и социальные перемены. 2020. № 1. С. 117–142.
  7. Шаронова І. В. Психологія здоров’я людини. Проблеми сучасної психології. 2013. Вип. 20. С. 738–746.
  8. Шувалов А. В. Психологическое здоровье человека. Вестник ПСТГУ IV: Педагогика. Психология. 2009. № 4 (15). С. 87–101.
  9. Hallman R. J. The Necessary and Sufficient Conditions of Creativity. Journal of Humanistic Psychology. 1963. Vol. 3. № 1. Р. 14–27. https://doi.org/10.1177/002216786300300102
  10. Greco V., Roger D. Uncertainty, stress, andhealth. Personality and Individual Differences. 2003. 34 (6). Р. 1057–1068. https://doi.org/10.1016/S0191-8869(02)00091-0
  11. Wu D., Yang T., Herold F., Hall D. L., Mueller N., Yeung A., Kramer A. F., Guo T., Zou L. Validation of the 4-Itemand 10-Item Uncertainty Stress Scale in a Community-Based Sample of Chinese Adults. Psychology Research and Behavior Management. 2022. № 15.Р. 2803–2813. https://doi.org/10.2147/PRBM.S379180
  12. Yang T., Jiang S., Yu L., Cottrell R.R., Si Q. Life stress, uncertainty stress and self-reportedillness: a representative nationwide study of Chinese students. Journal of Public Health. 2018. № 26 (2). Р. 205–209. https://doi.org/10.1007/s10389-017-0837-9

[collapse]

Повний текст .pdf

©2024. Пенітенціарна академія України