Професія правоохоронця, як і більшість інших, тісно пов’язана з промовами та виступами, оскільки мова – це основний засіб організації та управління особовим складом, взаємодії та організації процесів виховання, ресоціалізації різних категорій осіб, у тому числі тих, хто перебуває в конфлікті із законом, формування іміджу фахівців-правоохоронців у суспільстві в цілому.

Риторична компетентність надає можливості фахівцям правоохоронцям знаходити та застосовувати певні алгоритми впливу на співрозмовників, що дозволяє ефективно вирішувати багатоаспектні й складні професійно-службові завдання. Тому дослідження та обрання інноваційних методів формування риторичної компетентності важливо здійснювати з позицій професіографічного підходу.

Мета дослідження – дослідити процес формування риторичної компетентності фахівців правоохоронної сфери з позицій професіографічного підходу.

Методологія дослідження базується на сучасних освітньо-наукових підходах щодо формування правової свідомості, активної суспільно-демократичної позиції щодо захисту прав і свобод людини, професійних навичок ведення монологу, діалогу та полілогу, різних форм обговорення ділових проблем тощо. Теоретико-методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові принципи: термінологічний, функціональний, системний, когнітивний.

Висновки. Виконані дослідження дозволили виокремити основні проблемні питання, що пов’язані з обранням дієвих інтерактивних методів навчання та засвоєння сучасних знань з ділової риторики, формування мовно-риторичних умінь та навичок, що в подальшій професійній діяльності суттєво вплинуть на ефективність вирішення службових завдань.

Ключові слова: ділові якості правоохоронця, професіограма правоохоронця, професіографічний підхід, професійна діяльність, риторична компетентність.

Список використаних джерел

1. Аніщенко В. О., Дем’яненко Ю. О., Пасічник О. М. Професіо-грама офіцера ювенальної пробації як еталонна модель підготовки кваліфікованого фахівця. Virtus, 2021. № 50. С. 64–68.
2. Барановська Л. В., Саражинська І. А. Формування професійно-мовленнєвої компетенції майбутніх фахівців законоохоронної сфери. Мовні концептуальні проблеми української лінгвістики : збірник наукових праць. Київ : Вид-во КНУ ім. Тараса Шевченка, 2008. Вип. 24. Ч. 1. С. 45–50.
3. Василенко В. А. Мовне виховання поліцейського: риторичний підхід. Проблеми сучасної поліцеїстики : тези доп. наук.-практ. конф. (м. Харків, 28 квіт. 2021 р.). Харків : ХНУВС, 2021. С. 125–127.
4. Гевко О. І. Риторика як важлива складова професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні та психологічні науки. 2013. № 4 (69). С. 71–77.
5. Конівіцька Т. Я. Формування риторичної компетентності як невід’ємний аспект професійної реалізації фахівця. Психологічні засади забезпечення службової діяльності працівників правоохоронних органів : матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф. (15 лют. 2018 р.). Кривий Ріг : ДЮІ, 2018. С. 197–200.
6. Крашеніннікова Т. В. Комунікативна компетентність працівника Національної поліції. Дніпро : ДДУВС, 2016. 7 с.
7. Криськів М. Мовленнєвий аспект юридичної діяльності. Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 2008. № 620. С. 291–293.
8. Розов В. І. Комунікативна підготовка співробітників правоохоронних органів : навч. посіб. Київ : Центр навчальної літератури. 2015. 160 с.