ПРОБЛЕМА ОСВІЧЕНОСТІ У ПРОПОВІДНИЦЬКОМУ ДИСКУРСІ УКРАЇНСЬКОГО БАРОКО

Автор(и): Співак В. В.

Місце роботи:

Співак В. В.

кандидат філософських наук,старший викладач
кафедри педагогіки та гуманітарних дисциплін,

Академія Державної пенітенціарної служби, м. Чернігів, Україна

Мова: українська

Науковий вісник Сіверщини. Серія: Освіта. Соціальні та поведінкові науки 2018. № 1 (1): 131–141

https://doi.org/10.32755/sjeducation.2018.01.131

Анотація:

У статті розглянуто погляд українського проповідника XVII ст. Антонія Радивиловського на освіту та освіченість з точки зору її корисності чи шкідливості для загального й особистого блага, а також спасіння душі християнина. Встановлено, що освіта визнається українським церковним мислителем корисною для людини або, навпаки, шкідливою для спасіння та оточення залежно від її застосування. Акцентовано увагу, що чітко простежується тенден­ція до розрізнення Радивиловським морально-етичних вимог, призначених для чернецтва, та тих, що адресовані мирянам. Так, освіченість зачислено проповідником до чеснот, що необхідні обом станам. Однак для служителів церкви, особливо для вищого духовенства і проповідників, освіта бажаніша, ніж для світських осіб, які можуть обійтися й без неї. Проте в загальних рисах Антоній Радивиловський та його сучасники сприймають новий європейський цивілізаційний підхід до освіти, що стверджує її позитивний зміст та високу роль у суспільному житті.

Ключові слова: історія філософії, українська філософія, морально-етична думка, українське проповідництво, українське бароко.

Список використаних джерел

  1. Баранович Лазар. Меч духовний. Київ, 1666. 1067 с.
  2. Бондаревська І. Парадоксальність естетичного в українській куль­турі XVII– XVIII ст. Київ, 2005. 323 с.
  3. Галятовський Іоаникій. Гріхи розмаитїи. Ключ розуміння / підгот. І. П. Чепіга. Київ, 1985. С. 372–387.
  4. Галятовський Іоаникій. Ключ розуміння / підгот. І. П. Чепіга. Київ, 1985. С. 53–238.
  5. Гізель Інокентій. Мир з Богом людині. Київ, 1669. 926 с.
  6. Довга Л. М. Етика. Історія Української культури: в 5т. Т. 3. Київ, 2003. С. 635–651.
  7. Довга Л. М. Свобода волі у проповідях Антонія Радивиловського. Київська старовина. Київ, 2002. № 2. С. 56–60.
  8. Довга Л.Штрихи до портрету ректорів Києво-Могилянського колегіуму: Лазаря Барановича та Інокентія Гізеля.350-lecie Unii Hadziackiej (1658–2008)/ Pod red. Teresy Chynczevskiej – Hennel, Piotra Krollia i Miroslawa Nagielskiego. Warszawa, 2008, S. 341–358.
  9. Історія Української культури: в 5т. Т. 3. Київ, 2003. 1508 с.
  10. Йосипенко С. Л. До витоків української модерності: Українська ранньомодерна духовна культура в європейському контексті. Київ, 2008, 420 с.
  11. Крекотень В. І. Оповідання Антонія Радивиловського. Київ, 1983. 380 с.
  12. Котусенко В. Викладання філософії в єзуїтських колегіумах 16–17 століть та Києво-Могилянській академії. Україна XVII століття: суспільство, філософія, культура. Київ, 2005. С. 83–107.
  13. Марковский М. Н. Антоний Радивиловский – южнорусский проповедник XVII века. Киев, 1894. 183 c.
  14. Назарчук М. Іван Вишенський. Історія України в особах. Київ, 1997. С. 135–142.
  15. Нічик В. М. Петро Могила в духовній історії України. Київ, 1997. 340 с.
  16. Памятники этической мысли на Украине XVII – первой половины XVIII ст. / cост., пер. с латинского, вступ. статья и прим. М.В. Кашубы. Киев, 1987. 432 с.
  17. Радивиловський Антоній. Вінець Христов… . Київ,1688. 860 арк.
  18. Радивиловський Антоній. Вінець Христов… (рукопис) / ЦНБУ ім. В. І. Вернадського. П.Ник м. П. 560 т. 2. 1530 с.
  19. Радивиловський Антоній. Огородок… . Київ, 1676. 920 арк.
  20. Стратій Я. М. Розуміння людини в українській філософії XVII –XVIII  ст. Collegium. 2001. № 11. С. 73–81.
  21. Тимошенко Ю. О. Організація навчально-виховного процесу. Педагогічна думка. Історія Української культури: в 5 т. Т. 3. Київ, 2003. С. 431–443.
  22. Философская мысль в Киеве / В. Д. Белодед и др. Киев, 1982. 356 с.
  23. Яковенко Н. М. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. Київ, 2006. 746 с.
  24. Духівниця Клима Григоровича Шаповаленка, басанського сотника, 1748 р. Черниговские губернские ведомости. 1850. № 19. Часть неофициальная. С. 190–191.
  25. Книга запису купчих, уступочних актів, духівниць та інших документів старшини, козаків і міщан, 1758–1762 рр. // Центральний державний історичний архів України в м. Києві, ф. 64, оп. І, спр. 389, 88 арк.
  26. Духовница Грицька Чорного, Новомлинського козака, 1681 р. Черниговские губернские ведомости. 1853. № 44. Часть неофициальная. С. 405–406.
  27. Духівниця прилуцького полкового осавула Михайла Мовчана, 1749 р. // Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського НАН України, ф. І., спр. 57582, 3 арк.
  28. Книга запису купчих, уступочних актів, духівниць та інших документів старшини, козаків і міщан, 1755–1764 рр. // Центральний державний історичний архів України в м. Києві, ф. 64, оп. І, спр. 552, 64 арк.
  29. Справа про намагання монахині Глухівського Успенського монастиря Олени Заруцької одержати від зятя військового товариша Марка Петрункевича речі покійної дочки, 1749 р. // Центральний державний історичний архів України в м. Києві, ф. 51, оп. 3, спр. 9808, 18 арк.
  30. Справа про спір сотників Стефана і Андрія Стороженків з удовою свого брата Петра за його спадщину, 1749–1780 рр. // Центральний держав­ний історичний архів України в м. Києві, ф. 51, оп. 3, спр. 10641, 14 арк.
  31. Лазаревский А. Духовницы. Черниговские губернские ведомости. 1857. № 19. Часть неофициальная. С. 152–160.

[collapse]

| Повний текст.pdf

©2024. Пенітенціарна академія України