Наприкінці ХХ ст. за соціальними темпами встигають лише ті особи, які здатні до критичних суджень, спроможні гармонізувати взаємодію з динамічним соціальним простором і готові миттєво приймати рішення. Вказано, що система освітніх інститутів потребує запровадження нововведень. Підґрунтям заходів у рамках пропонованої автором моделі визнано концепції: освіта протягом життя і функціональна грамотність. Зазначено, що запровадження такої освітньої моделі може стати основою нового соціального типу людини, головні риси якого: високий рівень адаптації, гармонійне поєднання індивідуаль­них і суспільних інтересів та орієнтація на постійне вдосконалення низки особистісних якостей (швидке пристосування до мінливих умов суспільства; володіння високою соціальною активністю, цілеспрямованістю, здатністю знаходити оптимальні рішення життєвих проблем у нестандартних ситуаціях; потреба в саморозвитку володіння соціальним мисленням і розумно прагматичним ставленням до життя).

Ключові слова: освіта, освітня модель, соціальна вітальність, компетенції, функціональна грамотність, адаптаційний потенціал.

Список використаних джерел

1. Доній Н. Є. Соціальна девіталізація особистості в суспільстві глобалізованого світу: монографія. Чернігів: Чернігівський національний технологічний університет, 2014. 280 с.
2. Бехманн Г. Современное общество как общество риска / [пер. с нем. В. Г. Горохова]. Вопросы философии. 2007. № 1. С. 26–46.
3. Learning: The Treasure Within: Report to UNESCO of the International Commission on Education for the Twenty-first Century. Paris, UNESCO Publishing, 1996. 36 p.
4. Андрущенко В. П. Роздуми про освіту: філософія та методологія. Київ: Леся, 2012. 784 с.
5. Toffler A. Future shock; published by arrangementwith Random House, Inc. Toronto – NY – London, A Bantam Book, 1971. 580 p.
6. Всемирная декларация об образовании для всех и рамки действий для удовлетворения базовых образовательных потребностей: материалы Всемирной конференции по образованию для всех (Джантьен, Таиланд 5–9 марта 1990 г.). URL: http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/pdf/jomtien. pdf.
7. К обществам знаний: Всемирный доклад ЮНЕСКО. Париж, 2005. 229 с.
8. Ортега-и-Гассет Х. Миссия университета / пер. с исп. М. Н. Голу­бевой; ред. пер. А. М. Корбут; под общ. ред. М.А. Гусаковского. Минск: БГУ, 2005. 104 с.
9. Тоффлер Э. Шок будущего: пер. с англ. Москва: ACT, 2002. 557 с.
10. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности: трактат по социологии знания / пер. Е. Реткевич. Москва: Медиум, 1995. 323 с.
11. Проскурнин В. А. Гуманитарная инженерия? Да. URL: http://edu.futurisrael.org/GE.htm#_ftn1 .
12. Покровский Н. Е. Социология, социологическая культура и их место в современном российском обществе. Общественные науки и современность. 2002. № 2. С. 42–57.
13. Мамардашвили М. Очерк современной европейской философии. Москва: Прогресс-Традиция, Фонд Мераба Мамардашвили, 2010. 584 с.
14. Всемирная декларация о высшем образований для ХХI века: подходы и практические меры. URL: http://5legko.com/ru/dokumenty-yunesko/.